Концепція «спільноти єдиної долі людства»: український вимір

Система міжнародних відносин, сформована з кінцем «холодної війни», зараз проходить драматичний злам, відбуваються важкі пошуки нових форматів міжнародної безпеки та глобального управління. Україна, чиї завдання – це припинити збройну агресію Росії, відновити свою територіальну цілісність та утвердити своє нове місце у глобальному світі, є активним учасником цих пошуків. Для досягнення успішного результату на такому непростому шляху необхідно розуміти концептуальні підходи світових центрів сили як на Заході, так і на Сході, щоб враховувати їх при забезпеченні своїх національних інтересів на міжнародній арені. Одна з таких доктрин – це «спільнота єдиної долі людства», запропонована КНР. Наприкінці вересня 2023 р. Державна Рада КНР оприлюднила Білу книгу «Глобальна спільнота єдиного майбутнього: пропозиції та дії Китаю», в якій помітна увага приділена й Україні.

«Спільнота єдиної долі людства»: суть концепції

Формулювання концепції «спільноти єдиної долі людства» було напряму пов’язано з активізацією КНР на міжнародній арені з середини першого десятиліття ХХІ століття. Зокрема, певні елементи цієї концепції були висловлені вже у виступах голови КНР Ху Цзіньтао у 2007 р. Потребу Китаю в нових глобальних концептуальних підходах досить влучно сформулював британський синолог Одд Вестад у 2012 р.: «Зовнішня політика Китаю в новому столітті стрімко йде за її попередні обрії. Головне завдання для будь-якого майбутнього китайського керівництва полягатиме в розробці глобальної зовнішньої політики та заходів реагування на турботи в регіонах, історично мало відомих у Китаї, але саме від цих регіонів у небаченій раніше мірі залежатиме економічне зростання КНР, що відповідно відбиватиметься на них самих».

Власне, ці нові засади глобальної зовнішньої політики сформулював голова КНР Сі Цзіньпін. В українському інформаційному просторі більш відома ініціатива «Поясу і Шляху» (висунута у 2013 р.), менш відомі «Ініціатива по глобальному розвитку» (висунута у 2021 р.) та «Ініціатива про глобальну безпеку» (висунута у 2022 р.). І як раз доктрина «спільноти єдиної долі людства» виступає їх загальною концептуальною рамкою. Вперше в системному вигляді вона була сформульована у 2015 р. у виступі Сі Цзіньпіна на 70-й Генеральній асамблеї ООН. Зокрема тоді він відзначив: «Ми маємо підтвердити свою прихильність до цілей та принципів Статуту ООН, створити міжнародні відносини нового типу, ядром яких є співпраця та взаємний виграш, побудувати спільноту єдиної долі людства». При цьому Сі Цзіньпін зазначив п’ять напрямів спільної діяльності: політика, безпека, економіка, культура, екологія, спрямована на вдосконалення світового порядку.

У подальшому концепція «спільноти єдиної долі людства» була використана у низці документів ООН, зокрема у резолюції Ради Безпеки ООН 2334 від 17 березня 2017 р., присвяченої ситуації в Афганістані. Вона також активно використовувалася китайською дипломатією у багатосторонніх та двосторонніх міжнародних форматах. Нарешті, доктрина була імплементована у програмні державні та партійні документи КНР, ставши теоретико-ідеологічною серцевиною китайського зовнішньополітичного курсу.

«Біла книга»: нове осмислення загроз для спільного майбутнього

Гострі виклики останніх років – від пандемії коронавірусу до збройної агресії РФ проти України – стали важким екзаменом для міжнародної системи, який вона вочевидь не склала. Тому природньо, що почалася глобальна дискусія щодо нового формату міжнародних відносин та глобального управління. КНР, бажаючи бути зрозумілою та почутою на міжнародній арені, наприкінці вересня 2023 р. оприлюднила Білу книгу «Глобальна спільнота єдиного майбутнього: пропозиції та дії Китаю», яка виступає системним викладом засад китайського зовнішньо політичного курсу та китайського бачення шляхів вирішення глобальних проблем. Деякі елементи є добре знайомими за попередніми виступами керівництва КНР, а деякі були оновленні з врахуванням актуальної ситуації.

«Біла книга» констатує, що «нестабільність, невизначеність і непередбачуваність тепер є нормою». При цьому вказується на «чотири дефіцити»:

• Дефіцит миру. «Війна повернулася на євразійський континент, напруженість зростає, і виникає низка гарячих точок. Тінь гонки озброєнь зберігається, а загроза ядерної війни – дамоклів меч, що нависає над людством – залишається. Наш світ ризикує зануритися в протистояння і навіть війну».
• Дефіцит розвитку. «Глобальне економічне відновлення відбувається мляво, а односторонність і протекціонізм процвітають».
• Дефіцит безпеки. «Через більш інтенсивну глобальну стратегічну конкуренцію та брак взаємної довіри між великими країнами знову з’явився менталітет часів холодної війни, і знову з’явилися заклики до ідеологічної конфронтації».
• Дефіцит управління. «…Глобальна система управління все більше відстає від часу та продовжує ламатися через проблеми, які потребують вирішення. Її потрібно реформувати та вдосконалювати».

Важливо зафіксувати й такий китайський погляд на вирішення світових проблем: «Жодна країна, якою б сильною вона не була, не може зробити все сама. Ми повинні брати участь у глобальній співпраці. Лише тоді, коли всі країни працюють разом, лише коли ми узгоджуємо індивідуальні інтереси з інтересами всіх і лише тоді, коли ми справді будуємо глобальну спільноту спільного майбутнього, людство зможе подолати кризи, з якими ми стикаємося, і поплисти до кращого майбутнього».

Для подолання окреслених дефіцитів КНР пропонує реалізувати три взаємопов’язані ініціативи – глобального розвитку, глобальної безпеки та глобальної цивілізації. Далі кожна з ініціатив конкретизується у пропозиціях: перші дві – у шістьох, а третя – у чотирьох. Окремо постулюються можливості, які може надати для вирішення світових проблем ініціатива «Пояс та Шлях».

«Біла книга» закликає почати рухатися до розбудови «глобальної спільноти єдиного майбутнього» попри «сувору реальність». Навіть зазначає: «Усі країни повинні відчувати відповідальність, ставлячись до завдання як до обов’язку, і вживати конкретних дій, а не спостерігати».

Український контекст

В Білій книзі «Глобальна спільнота єдиного майбутнього: пропозиції та дії Китаю» значна увага приділена російсько-українській війні, яку, проте, традиційно називають «українською кризою». Зокрема в документі зазначається: «В українському питанні Китай активно сприяв переговорам про мир, висунув чотири ключові принципи, чотири речі, які міжнародне співтовариство має робити разом, і три зауваження, а також оприлюднив позицію Китаю щодо політичного врегулювання української кризи. Китай направив спеціального представника китайського уряду з питань Євразії для активної взаємодії та обміну інформацією із зацікавленими сторонами щодо політичного врегулювання кризи в Україні». А далі в Білій книзі окреслюються «Основні пропозиції Китаю щодо політичного врегулювання української кризи», які виступають як частина «ініціативи глобальної безпеки». Наведемо їх без купюр:

Чотири ключові принципи:

• Має підтримуватися суверенітет і територіальна цілісність усіх країн;
• Слід дотримуватися цілей і принципів Статуту ООН;
• Законні проблеми безпеки всіх сторін слід сприймати серйозно;
• Слід підтримувати всі зусилля, спрямовані на мирне врегулювання кризи.

Чотири речі, які міжнародна спільнота має зробити разом:

• Міжнародне співтовариство має спільно підтримати всі зусилля з мирного врегулювання кризи в Україні, закликати зацікавлені сторони зберігати розум, виявляти стриманість і якнайшвидше вести пряму взаємодію, створювати умови для відновлення переговорів;
• Міжнародне співтовариство має спільно протистояти загрозі або використанню ядерної зброї та виступати за те, що ядерна зброя не повинна використовуватися і ядерні війни не повинні вестися, щоб уникнути ядерної кризи на Євразійському континенті;
• Міжнародне співтовариство має спільно працювати над збереженням стабільності глобальних промислових ланцюгів і ланцюгів поставок і запобігання порушенням міжнародного співробітництва в енергетиці, продовольстві та фінансах, які можуть підірвати відновлення світової економіки, особливо економічну та фінансову стабільність країн, що розвиваються;
• Міжнародне співтовариство має спільно забезпечити зимову допомогу цивільним особам у зонах конфлікту та покращити гуманітарні умови з метою запобігання гуманітарній кризі більшого масштабу.

Три спостереження:

• У конфліктах і війнах не буває переможців;
• Немає простого вирішення складного питання;
• Слід уникати конфронтації між великими країнами.

Вказані пропозиції у цілому відповідають «Позиції Китаю щодо політичного врегулювання української кризи», оприлюдненій 24 лютого 2023 р.

«Спільнота єдиної долі людства» та українська «формула миру»

Якщо порівняти підходи, окреслені в Білій книзі «Глобальна спільнота єдиного майбутнього: пропозиції та дії Китаю» з українським підходом, зокрема, з 10 пунктами «формули миру» президента України Володимира Зеленського, яка була презентована у листопаді 2022 р. на саміті G20, то можна констатувати, що вони мають схожі філософські та гуманістичні засади щодо подальших шляхів реформування світового устрою.

Особливо схожість української та китайської візії можна побачити на контрасті з російською зовнішньополітичною доктриною, яка базується на концепції «русского мира». У російському баченні немає «єдиної долі людства», у ньому «глобальний світ» — це місце боротьби між наддержавами за ресурси та сфери впливу. Для Росії міжнародні відносини – це гра з нульовою сумою, її основний принцип: якщо ти мені не друг, то ти мені ворог, для «русского миру» є тільки переможці чи переможені, третього не дано. Як раз це той світ, який критикується в Білій книзі: «Сильні полюють на слабких – це не спосіб співіснування людей. Якщо людському суспільству буде нав’язано закон джунглів і переможе ідея, що «сила робить закон», принцип суверенної рівності буде докорінно підірваний, а світовий мир і стабільність опиниться під серйозною загрозою».

Натомість український і китайський підходи ґрунтуються на баченні сучасного світу як місця пошуку компромісів. Українська та китайська візії виходять із взаємної поваги між державами – без нав’язування ідеології, мови, культури тощо та без визнання сфер впливів. Нарешті, обидва підходи мають раціональні засади. Відповідно, ця схожість може стати належною основою для посилення координації між Києвом та Пекіном, щоб наблизити мир, такий бажаний для українського народу. І це буде вагомим вкладом в те, щоб спільне майбутнє людства не було таким похмурим.

Володимир Головко