Lenovo та Xiaomi тихо йдуть з Росії. Huawei, Alibaba, Tencent наступні?

Технологічні гіганти Китаю не публічно згортають свою діяльність в Росії. Чого бояться компанії Піднебесної і чи всі вони готові піти з країни-агресора?

Останнє десятиліття глобальні китайські компанії вважали Росію привабливою країною для розвитку бізнесу. Всі вони прагнули працювати на одному з найбільших у світі ринків, що розвиваються.

Проте на їх прагненнях та інвестиціях в сотні мільйонів доларів 24 лютого один російський диктатор поставив хрест.

Розраховувати на протекцію голови КНР Сі Цзіньпіня китайським компаніям не варто. Бізнес це чудово розуміє. Такі технологічні гіганти як Lenovo та Xiaomi вже відмовляються від бізнесу з Росією. Інші, як Huawei, Alibaba та Tencent, продовжують заробляти на території держави-агресора.

Між тим, в останніх залишається все менше часу на ухвалення рішення щодо майбутнього бізнесу в країні, яка веде відверто терористичну діяльність. Ймовірно, анонсовані Сполученими Штатами санкції, в тому числі проти приватних компаній, зрештою допоможуть їм прийняти єдино правильне рішення.

Як технологічний бізнес Китаю непублічно згортає свою діяльність в Росії, чого бояться компанії Піднебесної, та яка роль у цьому США?

Китайський технологічний бізнес в РФ

Про китайську експансію на товарні ринки відомо давно. Величезна кількість товарів у всіх куточках Земної кулі сьогодні позначена вже звичним надписом «Made in China».

Російський ринок не виключення. Особливо в тому, що стосується технологічних рішень.

Перший приклад – заснована у 2010 році китайська Xiaomi, яка спеціалізується на виробництві смартфонів. За підсумками 2021 року в Росії компанія продала 10,3 млн мобільних гаджетів, що становить майже 30% всього ринку країни-агресора.

За цим показником Xiaomi поступилась лише світовому гіганту Samsung, випередивши американський Apple, який після початку війни залишив російський ринок.

Більш показовим є сегмент персональних комп’ютерів. За підсумками четвертого кварталу минулого року перше місце в Росії посів китайський виробник Lenovo з часткою ринку у 18,5%.

Huawei взагалі є найбільшим постачальником телекомунікаційного обладнання на російський ринок. Попри конкуренцію зі шведською Ericsson за контракти в РФ на побудову інфраструктури 5G, обладнання китайської компанії, за різними оцінками, охоплює 30-40% від потреб російського ринку.

Причому частка Huawei безперервно зростала з 2014 року – з початку першого вторгнення окупантів на українські землі.

Для Alibaba Росія є основним ринком реалізації проєкту AliExpress, який допомагає китайським виробникам співпрацювати з покупцями в інших країнах. Для цього китайці навіть створили в РФ спільне підприємство під назвою AliExpress Russia, яким щомісяця активно користуються 35 мільйонів осіб.

За січень-червень 2021 року AliExpress Russia наростило валові обороти до 1,86 млрд дол, що на 36% більше показника аналогічного періоду 2020 року. А сам проєкт мав близько 10% обороту російського ринку електронної комерції.

Ще один приклад – китайський холдинг Tencent, який з початку війни семимильними кроками розвивав в Росії дві свої топові гри PlayerUnknown’s Battlegrounds і League of Legends.

У 2019 році Tencent локалізував свої дані в Росії, розмістивши для цього понад 600 точок із обладнанням на майданчику «хмарної» інфраструктури в Москві. Відповідно до договору, за оренду інфраструктури такого масштабу протягом п’яти років китайці мають сплатити росіянам близько 50 млн дол.

Чого бояться китайські компанії

З початку повномасштабної війни в Україні для китайських компаній в Росії виникла нова реальність.

10 березня газета Financial Times повідомила, що постачання китайських виробників Xiaomi, Oppo та Huawei до РФ скоротилося як мінімум удвічі. Тоді на ринку це пов’язували з проблемами з логістикою та ціноутворенням.

Однак на початку травня сталі відомі реальні причини та масштаби скорочення поставок.

Видання The Wall Street Journal повідомило про різке падіння у березні експорту китайської технологічної продукції до Росії. Так, поставки ноутбуків за місяць скоротилися на 40%, смартфонів – на 60%, а експорт телекомунікаційних базових станцій, за даними уряду КНР, майже припинився – падіння становило 98%. Загальний експорт продукції з Китаю в РФ за березень впав на 27%.

Співрозмовники видання пояснили, що великі виробники зі США, які постачають мікросхеми в КНР, наполягають на дотриманні китайською стороною санкцій, аби американські напівпровідники не потрапили до Росії в порушення обмежень.

Іншими словами, китайські технологічні гіганти стурбовані тим, що подальші продажі продукції в країну-агресора можуть призвести до вигнання їх із західних ринків.

Річ у тім, що китайські компанії отримують набагато більше прибутку на західних ринках. Останній фінансовий звіт Xiaomi показав, що у 2021 році компанія займала 22,5% європейського ринку смартфонів – це друга позиція. За межами КНР минулого року компанія заробила 24,7 млрд дол, тобто половину від всіх доходів.

В аналогічній ситуації Lenovo, яка за перші 6 місяців 2021 року заробила на ринках ЄС, Близького Сходу та Африки 8,49 млрд дол. А це 24,4% загального доходу компанії. Бізнес техногіганта в США приніс ще більше – 11,33 млрд дол, або 32,6% від загального обсягу.

Поступовий вихід Lenovo з російського ринку неминучий. Незважаючи на те, що ця компанія китайська, Сполучені Штати мають значний вплив на неї через численні зв’язки за ліцензійними угодами з IBM. Крім того, Lenovo володіє американською компанією Motorola Mobility LLC, яка веде бізнес в США.

Huawei ще у березні заморозила нові контракти із російськими операторами. Компанія сама знаходиться під санкціями США (як постачальник обладнання та користувач ПЗ), але закуповує комплектуючі на Заході і залишається одним із найбільших у світі сервіс-провайдерів 5G.

Для Alibaba російський ринок також не є важливим з точки зору загального доходу. Але чим довше компанія залишається в РФ, тим більше вона ризикує потрапити під санкції, які можуть позбавити материнську компанію доступу до прибуткових ринків США, Франції та Бразилії.

Tencent поки що не розкривала свої плани відносно російського ринку. Однак компанія вже зіткнулася з проблемою обробки платежів в РФ після того, як Mastercard і Visa припинили там свою роботу. Система Apple Pay також відключена.

Навіть китайська платіжна система UnionPay уникає бізнесу з російськими банками, які потрапили під санкції, побоюючись опосередкованої шкоди.

Як діють санкції США на китайські компанії

18 березня президент США Джо Байден попередив китайського лідера Сі Цзіньпіна про «наслідки», які настануть, якщо Пекін надасть матеріальну підтримку путінському режиму на тлі вторгнення в Україну.

У Білому домі не уточнили, про які саме наслідки йдеться, проте прессекретар Джен Псакі вказала, що вони можуть торкнутися торгових потоків з Китаю. У відповідь на це, в той же день її колега з Міністерства закордонних справ КНР Чжао Ліцзянь повідомив, що Пекін рішуче захищатиме права та інтереси приватних осіб та китайських компаній.

Між тим, досвід підрозділу Huawei, який займався розробкою смартфонів, каже про надзвичайну ефективність санкцій США.

Так, у 2019 році адміністрація Дональда Трампа звинуватила китайську компанію в загрозі національній безпеці. Її підозрювали у промисловому шпигунстві. В результаті накладені санкції лише за один рік призвели до падіння виручки від продажу смартфонів на суму близьку 40 млрд дол. Захист уряду КНР не надто допоміг компанії.

Спонукати китайських техногігантів до виходу з російського ринку може свіжий приклад руйнівних американських санкцій.

За інформацією агентства Bloomberg, адміністрація президента Байдена зараз розглядає питання про включення китайського виробника систем відеоспостереження Hikvision до особливого списку компаній та осіб, які становлять небезпеку для національної безпеки США та економіки країни.

Передбачається, що приводом для такого кроку можуть стати порушення прав людини в автономному окрузі Сіньцзян, де камери марки Hikvision могли використовуватися владою КНР для стеження за представниками уйгурської групи китайських громадян. Остаточне рішення щодо запровадження нових санкцій навряд чи встигнуть ухвалити до кінця травня.

Санкції США ускладнять діяльність Hikvision далеко за межами Китаю. Будь-які клієнти компанії можуть також стати мішенню для американських санкцій, тому багато урядових органів по всьому світу відмовляться від закупівлі систем відеоспостереження цієї марки.

Продукція Hikvision широко використовується по всьому світу не лише приватними компаніями, а й урядовими та муніципальними органами для створення сучасних систем відеоспостереження.

Китай вимушений дотримуватись санкцій

З точки зору дотримання санкцій, як і в зовнішній політиці в цілому, Китай сповідує принцип нейтралітету. Він не виявляє ініціативи, крім тієї, що пов’язана із захистом інтересів власних компаній та свого ринку.

Це пояснює, чому Китай згортає співпрацю з найбільшими російськими банками, не проводить угоди в іноземних валютах, не надає Росії як систему-притулок свою платіжну систему UnionPay, не продовжує контракти з нафтою та газом, не постачає Росії критично значуще обладнання.

Вірогідно, що цю лінію офіційний Пекін продовжить. А це означає, що будь-які угоди з Китаєм, де у виробничі ланцюжки включені підсанкційні товари, послуги чи технології зі США та Європейського Союзу, не будуть укладатися з терористичною Росією.