У вересні Білорусь обслуговувала інтереси Росії. О. Лукашенко розігрував карту «польської загрози», йдучи у фарватері колишніх домовленостей із В. Путіним, і принагідно натякав Кремлю на необхідність компенсації за виявлену лояльність. На міжнародному напрямі Білорусь активізувала спроби запропонувати свої посередницькі послуги у мирних переговорах.
Голосна підтримка в обмін на економічну співпрацю
О. Лукашенко був змушений обслуговувати російські інтереси на черговій робочій зустрічі з В. Путіним 15 вересня, яка не анонсувалася заздалегідь, проте, як стверджували в РБ, пройшла «відповідно до графіка зустрічей». Росія таким чином утримувала Білорусь у зоні свого впливу. За словами речника Кремля Д. Пєскова, «Білорусь – наш найближчий союзник», тому «глави держав регулярно спілкуються, регулярно (відбувається – ред.) звірка годинника, координація двох найближчих союзників, обмін думками». Переговори були присвячені війні проти України і відбулися одразу після зустрічі В. Путіна з головою КНДР Кім Чен Ином, під час якої сторони, ймовірно, домовлялися про постачання боєприпасів до РФ в обмін на ракетні технології та продовольство. Тож було помітно, що О. Лукашенко під час протокольної частини зустрічі намагався відмежуватися від будь-яких нових зобов’язань перед РФ і наголосив на тому, що Білорусь сумлінно виконала обіцяне раніше: «По дрібницях усі питання – починаючи від ВПК та іншого, пов’язаного з українським конфліктом, – усі ці питання практично вирішені. Якщо залишилося щось, то ми знаємо, у якому напрямку нам рухатись».
Водночас О. Лукашенко демонстрував, що не проти підтримати В. Путіна на словах, створюючи вигідне РФ інформаційне тло і поширюючи російську пропаганду. Наприклад, він звинуватив країни Заходу в тому, що вони нібито направили в Україну «своїх найманців», і знову згадав про «польську загрозу», оскільки в Польщі нібито «сформовані біля кордону» військові угруповання, «готові зайти в Україну». Після повернення до Білорусі О. Лукашенко продовжив звинувачувати Польщу в агресивній поведінці. На зустрічі з губернатором Краснодарського краю Веніаміном Кондратьєвим він зауважив, що його та В. Путіна «найбільше насторожує Польща», яка нібито діє за вказівкою США та хоче зруйнувати ЄС. «У 2020 році нас хотіли приєднати туди (до Польщі – ред.), щоб ми були розділовою лінією між Росією, Сходом і Заходом. Але не вийшло», — сказав О. Лукашенко, зазначивши, що такий стан справ змушує Білорусь та Росію працювати разом, приділяючи «величезну увагу оборонці» (згадував про білоруські системи радіоелектронної боротьби та ракетобудування). У цьому контексті можна також згадати звинувачення з боку Міноборони РБ на адресу Польщі в порушенні повітряного простору Білорусі (лунали 1 та 28 вересня). А також взаємний обмін звинуваченнями з боку прикордонних служб двох країн у зв’язку з активністю нелегальних мігрантів.
Підігрівали антипольські настрої і в Москві. Так, спікер Кремля Д. Пєсков зазначив, що Польща, створює проблеми для Білорусі, оновлюючи та модернізуючи озброєння своєї армії: «сусідство з Польщею не найкомфортніше для наших білоруських товаришів. Країна досить агресивна, не гребує підривною діяльністю, втручанням у внутрішні справи. Але й наші білоруські друзі та союзники, і ми напоготові на тлі тих потенційних загроз, які можуть йти від Польщі».
Показово, що на зустрічі 15 вересня В. Путін нагадав О. Лукашенку про «взаємні зобов’язання» у зв’язку із союзним будівництвом. Останній, своєю чергою, демонстрував готовність до співпраці («понад 80% завдань виконано, які ми поставили перед урядами, ще три місяці є». Я думаю, що дотиснемо»), проте за умови, що Росія візьме на себе певні зобов’язання та просуватиме білоруські інтереси, насамперед в економічній сфері. Про такий підхід може говорити пропозиція О. Лукашенка «подумати про співпрацю «на трьох»» між РБ, РФ та Північною Кореєю: «Знаю, що інтерес величезний у корейців до вас, — я думаю, шматок роботи і Білорусі там знайдеться з урахуванням тих проблем, які існують».
Пізніше О. Лукашенко у своїх публічних виступах неодноразово натякав на бажання долучитися до реалізації необхідних Росії проектів та рекламував можливості Білорусі в оборонній промисловості, авіабудуванні, виробництві транспорту тощо. Зокрема, він зазначав, що на зустрічі з В. Путіним обговорював способи боротьби з безпілотниками, що атакують російські міста («Величезна проблема… Це шалені гроші! Але ж життя дорожче»), а під час телефонних розмов – спільне виробництво пасажирських літаків та будівництво другої залізничної гілки до Ленінградської області (тобто до портів Санкт-Петербурга). Всі ці плани, за словами О. Лукашенка, він має намір обговорити з В. Путіним 13 жовтня у Бішкеку, де на цей час заплановано засідання Ради керівників країн СНД.
Про певні «зобов’язання» О. Лукашенку нагадало і керівництво окупованої Росією Абхазії. В РФ розраховують розширити межі Союзної держави за рахунок цього грузинського регіону. Тож у вересні т.зв. «секретар ради безпеки» Абхазії Сергій Шамба в інтерв’ю РІА «Новости» заявив, що Абхазія буде домагатися визнання «незалежності» з боку режиму О. Лукашенка через економічну співпрацю: «У Білорусі до Абхазії є інтерес. В Абхазії обговорюються деякі білоруські проекти, а наші – у Білорусі».
Ядерна зброя, вагнерівці та скорочення російської військової присутності в РБ
На початку вересня МЗС РФ знову винесло на порядок денний питання розміщення ядерної зброї в Білорусі. Заступник міністра закордонних справ Сергій Рябков заявив, що «розміщення тактичної ядерної зброї в Білорусі здійснюється відповідно до графіка». Спільнота залізничників Білорусі, своєю чергою, повідомляла про черговий етап переміщення в РБ компонентів російської тактичної ядерної зброї та супутнього обладнання залізницею. Зокрема, у вересні були помічені 4 ешелони з ознаками приховування справжніх станцій відправлення та призначення. А на жовтень-листопад, за даними організації, заплановані ще три відправлення поїздів із компонентами ТЯО.
З’явилися сигнали, які підтверджують поступове виведення «вагнерівців» з Білорусі та їх перекидання на фронт в Україні. Зокрема, командування ЗСУ наприкінці вересня зафіксувало появу колишніх найманців ПВК «Вагнер» на сході країни. Причому в ЗСУ зазначили, що «вагнерівці» воюють у різних підрозділах та на різних посадах. Тобто відбулася їхня інкорпорація у якості бійців та інструкторів в офіційні армійські структури, які підпорядковуються Міноборони РФ.
Разом з тим частина російських найманців все ще залишається в Білорусі. Про те, що ПВК «Вагнер» продовжує роботу на «білоруському напрямку», повідомила сама група. За оцінкою Держприкордонслужби України, загальна кількість найманців в РБ на кінець вересня не перевищувала 1 тис. осіб. Також Центр національного спротиву при Міноборони України розповсюджував інформацію про те, що «вагнерівців» намагаються вербувати до лав підконтрольної О. Лукашенку приватної охоронної компанії «Гард Сервіс». У ЗМІ цю організацію часто називають приватною армією і пов’язують її функціонування з підготовкою білоруського режиму до придушення можливих протестів.
Українські прикордонники також зафіксували подальше скорочення російського військового контингенту в Білорусі. «Росія вивела в рамках ротації практично всі свої підрозділи, які завершили підготовку. Натомість нових підрозділів туди заведено не було», повідомляв 7 вересня речник ДПСУ А. Демченко. За оцінкою моніторингової групи «Беларускі Гаюн», в РБ на початок вересня перебувало близько 2 тис. російських військових, водночас у вересні РБ залишив останній штурмовик Су-25. Таким чином, за інформацією «Гаюна», російський авіаційний компонент в рамках регіональної угруповання військ СД у Білорусі перестав існувати.
Також зазначимо, що Росія відмовилася від проведення цього року спільних із Білоруссю масштабних навчань «Захід», оскільки не мала на це вільного ресурсу. С. Шойгу зазначив, що цього року – всі «навчання в Україні». Разом з тим, менш масштабні заходи тривали. Так, 14 вересня білоруські зенітники прибули з Барановичів на російський полігон Телемба в Бурятії для участі у другому етапі тактичного навчання з зенітними ракетними військами ВПС та військ ППО. «Особливістю даного навчання стали склад і сили військ, що залучаються, і створена мішенна обстановка, у тому числі з досвіду проведення СВО Російською Федерацією», – заявив керівник навчання-заступник командувача ВПС та військами ППО Дмитро Міхолап. Зокрема, вперше білоруські військові стріляли по нових комплексах мішеней «Банкет», які здатні імітувати безпілотники, баражуючи боєприпаси і високоточну зброю. Також повідомлялося про зустріч представників збройних сил РФ і РБ у Москві 6 вересня, що була присвячена питанням правового забезпечення. Сторони обговорили «уніфікацію законодавства у військовій сфері».
1-6 вересня в Білорусі пройшли навчання ОДКБ «Бойове братство» за участі військових з Білорусі, Казахстану, Киргизстану, Росії та Таджикистану. Воно включало кілька спеціальних навчань з різними елементами колективних сил швидкого реагування. Під час фінального епізоду розігрували «знищення незаконного збройного формування, яке вторглося на територію Республіки Білорусь». Також у рамках навчань було розіграно епізод з ліквідації силами МНС аварії на ядерному об’єкті (вчення пройшли на БелАЕС ).
На міжнародному треку офіційні особи Білорусі не залишали спроб просунути Мінськ у якості посередника в дипломатичному врегулюванні російсько-української війни. Цій темі була присвячена значна частина виступів і зустрічей голови МЗС РБ С. Алейника в рамках Генасамблеї ООН. Виступаючи на засіданні Ради Безпеки ООН, присвяченому українському питанню, він назвав абсурдними звинувачення Білорусі в пособництві агресії, навпаки це Захід, за його словами, хоче продовження конфлікту. Міністр також заявив, що Мінськ завжди стояв на позиції миру та зацікавлений у якнайшвидшому припиненні війни між Росією та Україною. Наостанок С. Алейник запропонував Білорусь у якості посередника на мирних переговорах і підтримав мирні ініціативи інших країн.
Читайте серпневий огляд подій в Білорусі за посиланням.
Володимир Головко, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України
Ольга Кравченко, аналітик Центру політичного аналізу
Подписывайтесь на наш телеграм-канал. Инсайды о Китае — без лицемерия и пропаганды.
