Китай проводив інтенсивні комунікаціії з ЄС, США, РФ навколо російсько-українського врегулювання. Водночас досить несподіваною стала неучасть китайського спецпредставника у консультаціях щодо української «формули миру» на Мальті. Мали місце російсько-китайські відносини на найвищому рівні – відбулися очні переговори В. Путіна та Сі Цзіньпіна, глав урядів та військового керівництва. А ось О.Лукашенко не взяв участі у знаковому для КНР форумі «Пояс та Шлях» – можливо, його навіть не запросили. З іншого боку, відбулися очні зустрічі на рівні глав урядів та військового керівництва РБ та КНР. Про офіційні китайсько-українські комунікації не повідомлялося.
Китайське керівництво проводило інтенсивні комунікації навколо російсько-українського врегулювання з лідерами ЄС та США. 12-14 жовтня з візитом у Китаї перебував високий представник ЄС із зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель. За його словами, під час тривалого чотирьохгодинного стратегічного діалогу з Ван Ї війна в Україні обговорювалася «досить довго і детально». Під час дискусії Ж. Боррель зазначив, що найбільшу загрозу безпеці Європи становить Росія: «Я чітко сказав (Ван Ї – ред.), що Росія становить величезну загрозу для нашої безпеки і що ми зобов’язані підтримувати Україну, яка зіткнулася з російським вторгненням. І ми просимо Китай враховувати цю дуже жорстку позицію з нашого боку щодо Росії як загрозу безпеці для всього Європейського Союзу». Він дав зрозуміти китайській стороні, що для ЄС припинення війни є зараз головним завданням, наголосив на важливості подальшого утримання Пекіна від військової допомоги Москві та застеріг від сприяння зусиллям Росії обходити західні санкції. Він також додав, що попросив Китай, як постійного члена Ради Безпеки ООН, використати свій вплив на Росію, щоб вона припинила відверту зневагу міжнародним правом і зупинила війну проти України, щоб не блокувала експорт українського зерна, інакше світ зіткнеться із серйозною продовольчою кризою.
Під час спільної прес-конференції з Ван Ї Ж. Боррель наголосив, що російську війну проти України має бути завершено, і для цього мають відбутися переговори про мир: «Для нас найкращим шляхом, щоб розпочати такі переговори, є українська «формула миру». Ми закликали Китай підтримати її, та подякували Китаю за участь у минулій зустрічі (експертів високого рівня) у Джидді (Саудівська Аравія. – Ред.), з метою залучити якомога більше міжнародної підтримки для цієї пропозиції». У свою чергу Ван Ї на зустрічі Ж. Боррелем заявив: «Лише шляхом переговорів можна покласти край кризі в Україні. Китай не відмовиться від сприяння миру та переговорам. Ми завжди стоятимемо на стороні миру та діалогу». За його словами, Китай та ЄС мають спільно створити умови для політичного врегулювання конфлікту в Україні та сприяти поверненню миру та стабільності в Європі.
Підбиваючи підсумки візиту, Ж. Боррель повідомив, що ЄС та Китай продовжать обговорення геополітичних питань, для чого «наступного тижня» до Пекіна прибуде заступник генерального секретаря Європейської служби зовнішніх дій Енріке Мора (саме він зустрічався у травні 2023 р. зі спецпосланцем уряду Китаю з євразійських справ Лі Хуеєм), серед завдань якого буде й обговорення з китайською стороною шляхів припинення російської агресії проти України. Але чи цей візит був – ЗМІ не повідомляли.
Тема російсько-української війни піднімалася у низці двосторонніх переговорів напередодні та на полях Третього форуму міжнародного співробітництва «Пояс і шлях» у Пекіні. Так, 16 жовтня міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто під час зустрічі з Ван Ї заявив про підтримку Угорщиною пропозиції Китаю щодо політичного врегулювання російсько-української війн. В інтерв’ю угорським ЗМІ П. Сійярто підтвердив, що шляхи врегулювання російсько-українського протистояння були головною темою переговорів у Пекіні. 17 жовтня Сі Цзіньпін зустрівся з президентом Казахстану Касимом-Жомартом Токаєвим, який високо оцінив роль Китаю у міжнародних справах, зокрема, зусилля країни щодо сприяння врегулюванню війни Росії проти України. 18 жовтня відбулася зустріч Сі Цзіньпіна з генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррішем: у протокольних повідомленнях про неї згадки про Україну немає, але сторони обговорювали глобальні загрози та виклики.
Досить несподіваною стала неучасть спецпредставника Китаю Лі Хуея у консультаціях радників з національної безпеки на Мальті 28-29 жовтня, присвяченій українській формулі миру та організації Глобального саміту миру. Учасник української делегації, заступник міністра закордонних справ Микола Точицький констатував: «Причини мені не відомі, наскільки я пам’ятаю, у Джидді представник Китаю Лі Хуей сказав, що планує бути присутнім». Причини не пояснив і представник МЗС КНР Ван Веньбін, лише повторив стандартну китайську формулу: «Китай продовжуватиме по-своєму сприяти мирним переговорам і працювати над політичним врегулюванням кризи». Трохи більше інформації озвучив заступник глави Офісу Президента Ігор Жовква, який повідомив, що китайська сторона пояснила неприїзд Лі Хуея «розбіжністю графіків». Водночас І. Жовква додав, що Київ розраховує на подальшу участь китайської сторони у консультаціях.
Виходячи з версії про «розбіжність графіків», можна припустити, що Лі Хуей міг бути у складі китайської делегації на чолі з Ван Ї, яка наприкінці жовтня відвідала Вашингтон для підготовки особистої зустрічі лідерів США та КНР, запланованої на листопад. Китайська сторона кілька разів зустрічалася з державним секретарем Ентоні Блінкеном і провела переговори з Джо Байденом. Спікер Держдепартаменту США Метью Міллер повідомив, що під час візиту Ван Ї було обговорено і питання війни Росії проти України: американська сторона дала чітко зрозуміти, що вітала б продуктивну роль КНР у встановленні миру в Україні.
30 жовтня у Пекіні відбувся стратегічний діалог Ван Ї із зовнішньополітичним радником президента Франції Еммануелем Бонном. У його ході сторони обговорили російську агресію проти України. «Європа і Китай можуть посилити координацію у питаннях врегулювання «гарячих точок» на планеті та показати світові, що обидві сторони можуть об’єднати зусилля та разом відігравати важливу роль у міжнародних справах», — наводить слова французького представника МЗС КНР.
Незважаючи на інтенсивні комунікації, міжнародна риторика Китаю щодо російсько-української війни залишається незмінною. І це, схоже, викликає роздратування на Заході. 5 жовтня спецпредставник Держдепартаменту США та координатор американського Центру глобальної взаємодії Джеймс Рубін заявив, що США вважають, що Китай у ході війни підтримує Росію не лише в дипломатичному та економічному плані, а й у інформаційному просторі: «Поки що КНР прагне позиціонувати себе в цій війні як нейтральна сторона, факти доводять протилежне. Причому це підтримка Росії як економічно і дипломатично, а й особливо в інформаційному просторі. Дії Росії та Китаю повністю узгоджені. 18 жовтня Держдепартамент США заявив, що стурбований тим, що Китай продовжує підтримувати відносини з Росією та надавати Путіну «платформу для просування його агресивної війни проти України». Зокрема, у зв’язку з участю російського президента у форумі «Пояс та Шлях» зазначено: «Прийняття Путіна в Китаї є невдалим проявом підтримки Росії, яка продовжує вести незаконну та жорстоку війну проти України». Ще чіткіше висловився Пентагон у своєму щорічному звіті Конгресу щодо розвитку Китаю у військовій сфері та секторі безпеки: «Лідери та офіційні особи КНР намагалися відвернути міжнародну критику щодо китайсько-російських відносин і захистити її міжнародну репутацію, використовуючи дипломатичні зв’язки на високому рівні та посилаючи повідомлення, які підкреслюють «нейтральну» роль КНР у конфлікті. Ці зусилля включають зустрічі китайських чиновників з українськими офіційними особами, оголошення символічної гуманітарної допомоги та заклики до мирних переговорів без розробки конкретного детального плану вирішення конфлікту. Подібним чином, неоднозначне публічне повідомлення КНР про потенційне використання ядерної зброї, ймовірно, також має на меті зобразити Китай як відповідальну та миролюбну велику державу».
В офіційній комунікації України відносини з Китаєм публічно не згадувалися. Зазначимо, що в ситуації з не участю китайського спецпредставника у консультаціях на Мальті, реакція Києва була спокійна. Так, пояснюючи причину неучасті, І. Жовква одразу ж нагадав, що посол Китаю в Україні кілька разів брав участь у зустрічах іноземних дипломатів із главою Офісу Президента Андрієм Єрмаком щодо роботи над пунктами «формули миру». А також заявив, що «позиція, роль та участь Китаю в цьому сенсі є дуже важливими»: «Ми знаємо, що Китай періодично нагадує про свої ініціативи щодо мирного врегулювання в Україні. А ми, зі свого боку, говоримо Китаю, що ті пункти, які збігаються з пунктами Формули миру, можуть бути взяті в роботу, наприклад, пункт про територіальну цілісність України та її суверенітет». За словами заступника голови ОП, Київ намагається залучити китайську сторону до роботи над пунктом повернення всіх українських полонених та депортованих дітей до України. «А що стосується ядерної безпеки, то позиція Китаю дуже чітка – не може жодна ядерна держава шантажувати застосуванням ядерної зброї будь-яку неядерну державу, зокрема й Україну», – додав І. Жовква.
З іншого боку, додамо, що без китайського спецпредставника на консультаціях був і позитивний момент. За їхніми підсумками вдалося прийняти спільну заяву з важливими для України тезами, що було б малоймовірним у разі участі Китаю.
У той же час у публічних коментарях офіційних осіб китайська тема виринала в контексті Росії. Так, секретар РНБОУ Олексій Данилов в інтерв’ю Kyodo News, коментуючи зміцнення зв’язків між Росією та КНР, заявив, що Москва «втратила свою незалежність і тепер змушена покладатися на такі країни, як Китай, Північна Корея та Іран». І при цьому відкинув можливість досягнення домовленості про припинення вогню між Україною та РФ за посередництва Китаю.
Відзначимо, що Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК) внесло до переліку міжнародних спонсорів війни China National Offshore Oil Corporation (CNOOC Group), China Petrochemical Corporation (Sinopec Group) та China National Petroleum Corporation (CNPC).
На відміну від України інтенсивність російсько-китайських комунікацій була як ніколи висока. Російські спікери, насамперед В. Путін, і російська пропаганда трактували двосторонні відносини виключно в позитивному світлі. Так, виступаючи 5 жовтня на пленарній сесії XХ засідання дискусійного клубу «Валдай», В. Путін назвав співпрацю Росії та КНР «дуже важливим фактором, що стабілізує міжнародне життя», і пообіцяв, що взаємодія між країнами у сфері безпеки буде розширюватися. При цьому Путін зазначив, що країни не створюватимуть жодних блоків, але вони «змушені реагувати на те, що відбувається навколо». А щоб вплив двох країн зростав, необхідно «зберегти темпи економічного зростання».
Окремо зазначимо, що російська сторона підтверджувала, що веде діалог із Китаєм навколо російсько-української війни. 11 жовтня заступник міністра закордонних справ Росії Андрій Руденко в інтерв’ю російським ЗМІ заявив, що «Росія та Китай продовжують підтримувати щільний контакт з питань українського врегулювання, у довірчому ключі та своєчасно обговорюючи всі основні події на цьому напрямі. Ця тематика детально обговорюється в ході контактів на найвищому рівні». При цьому він зазначив, що «Китай із самого початку дотримується збалансованої позиції щодо української кризи», «добре розуміє історичні та геополітичні причини її виникнення». Він також зазначив, що китайські підходи «багато в чому співзвучні російським підходам і можуть бути взяті за основу для політико-дипломатичного врегулювання, коли до такого будуть готові на Заході та в Києві». 16 жовтня було оприлюднено інтерв’ю В. Путіна Медіакорпорації Китаю, в якому були постульовані позитивні оцінки розвитку відносин з КНР, ролі Сі Цзіньпіна, перспектив російсько-українських відносин та з одночасною критикою «колоніалізму» Заходу, а закінчилося воно викладом путінського обґрунтування агресії проти України та російськими умовами для її припинення. А 17 жовтня прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков підкреслив, що в ході візиту В. Путін і Сі Цзіньпін проведуть «детальний обмін думками та звіряння годинників у міжнародних справах, регіональних конфліктах, включаючи Україну». І додав: «як правило, президент дає свою оцінку нинішньому стану справ про хід спеціальної військової операції. Зрозуміло, китайський лідер також ділиться (своєю думкою. – Ред.)».
18 жовтня після церемонії відкриття Третього форуму «Поясу та Шляху» відбулися російсько-китайські переговори у розширеному складі. На них Сі Цзіньпін заявив, що між країнами «неухильно поглиблюється політична взаємодовіра, підтримується щільна та ефективна стратегічна взаємодія». І далі зазначив: «Ми готові спільно з російськими партнерами, чітко розуміючи історичну тенденцію і слідуючи віянням світового розвитку, безперервно збагачувати двосторонню співпрацю необхідним у нову епоху змістом в ім’я розвитку та процвітання». Лідер КНР також зазначив: «За 10 років, з 2013 року, ми з вами, пане президенте, провели 42 зустрічі, налагодили добрі ділові відносини, міцну особисту дружбу» (а самого В. Путіна він назвав «мій давній друг»). Сі Цзіньпін зробив і таку заяву: Китай підтримує російський народ «у слідуванні самостійно обраним шляхом національного відродження, а також у захисті державного суверенітету, безпеки та інтересів розвитку». І додав: «Розвиток китайсько-російських відносин, що характеризуються постійним добросусідством і дружбою, всебічною стратегічною взаємодією, взаємовигідною співпрацею та загальним виграшем, — це не тимчасовий захід, а довгострокова політика».
Потім пройшли переговори у вузькому форматі, після чого В. Путін і Сі Цзіньпін поспілкувалися тет-а-тет. Характеризуючи російсько-китайські переговори загалом В. Путін сказав: «…Обговорювали весь двосторонній порядок денний, багато питань – це економіка, фінанси, політична взаємодія, на міжнародних майданчиках спільна робота. Докладно обговорювали ситуацію і на Близькому Сході. Я поінформував голову і про ситуацію, що складається на українському треку, досить докладно». При цьому В. Путін резюмував: «Усі ці зовнішні фактори – це загальні загрози, і вони зміцнюють російсько-китайську взаємодію». А офіційний представник МЗС Китаю Мао Нін назвала переговори між главами двох держав «відвертими, дружніми та поглибленими».
25 жовтня на полях засідання глав урядів держав — учасниць ШОС відбулися переговори голови уряду РФ Михайла Мішустіна з прем’єром Держради КНР Лі Цяном. Останній зазначив, що Пекін має намір продовжити поєднання своїх стратегій розвитку з Москвою, зокрема сприяти подальшій стиковці ініціативи «Один пояс – один шлях» та Євразійського економічного союзу. У свою чергу, М. Мішустін відзначив безпрецедентний рівень російсько-китайських відносин і наголосив, що Росія та Китай надають взаємну підтримку у питаннях захисту корінних інтересів один одного, тісно координують дії на багатосторонніх майданчиках, таких як ШОС, БРІКС, спільно формують багатополярну архітектуру міжнародних відносин.
Центральною подією у сфері російсько-китайського військового співробітництва став візит 30 жовтня міністра оборони РФ Сергія Шойгу до Пекіна для участі у 10-му Сяншанському безпековому форумі. У своєму виступі він заявив: «Голови наших держав висловили настрій на всебічний розвиток російсько-китайського всеосяжного партнерства та стратегічної взаємодії, у тому числі у військовій та військово-технічній галузі. Наголосили на зміцненні практичної співпраці та тісної координації на міжнародній арені». При цьому С. Шойгу заявив, що Росія налаштована «на продовження військової та військово-технічної співпраці із зацікавленими державами, включаючи постачання та обслуговування військової техніки, підготовку кадрів, спільні навчання, заходи кораблів та проведення інших профільних заходів». Окремо С. Шойгу заявив про готовність РФ до політичних дискусій щодо постконфліктного врегулювання «української кризи» та подальшого співіснування із Заходом: «На випадок створення необхідних умов зберігаємо готовність до політичних дискусій на реалістичних засадах – як щодо постконфліктного врегулювання української кризи, так і за параметром подальшого співіснування із Заходом загалом».
30 жовтня відбулися переговори С. Шойгу із заступником голови Центральної військової ради КНР Чжаном Юся. Російський міністр заявив: «На контрасті із загальною тривожною ситуацією вибудовуються російсько-китайське всеосяжне партнерство та стратегічна взаємодія». За його оцінкою, «традиційно дружні відносини зберігають високу динаміку розвитку, міцніють у всіх напрямках». У свою чергу Чжан Юся заявив: «Китай готовий разом з Росією активно реагувати на різні загрози та виклики безпеки, а також спільно підтримувати глобальний стратегічний баланс та стабільність». Далі він сказав, що співпраця Китаю та Росії у військовій сфері має великий потенціал і дає плідні результати. Чжан Юся навіть зазначив, що позиції Китаю та Росії у військовій сфері завжди збігаються, і це сприяє розвитку двосторонніх відносин у цій галузі. І звертаючись до С. Шойгу сказав: «Товаришу міністр, ви – великий друг китайського народу, китайських збройних сил».
Зазначимо інформацію про неофіційні військово-технічні поставки китайських компаній на адресу РФ. 6 жовтня Міністерство торгівлі США додало до державного реєстру експортного контролю 42 китайські компанії, які постачають до Росії інтегральні схеми американського виробництва, які російська армія використовує для систем точного наведення в ракетах і безпілотниках, які запускаються по цивільним об’єктам в Україні. Крім китайських компаній до реєстру експортного контролю США включили ще сім компаній з Фінляндії, Німеччини, Індії, Туреччини, Об’єднаних Арабських Еміратів та Великобританії. А Міністерство оборони США у звіті щодо Китаю констатувало, що з березня 2022 по 2023 рік китайські фірми експортували в РФ більш ніж на 12 млн дол. озброєння, товари подвійного призначення, а також деякі незначні військові товари (стрілецька зброя, запасні частини, навігаційне обладнання та захисне спорядження). У Пентагоні зазначають, що розгалужений та нерегульований ринок комерційних безпілотників у Китаї дозволив російським збройним силам регулярно купувати невеликі безпілотники та БПЛА подвійного призначення для підтримки війни в Україні.
Олександр Лукашенко не взяв участі у заходах третього форуму міжнародного співробітництва «Пояс та Шлях». Офіційних пояснень цього не було. Опозиційна білоруська преса наполягає на тому, що Лукашенка саме «не запросили». При цьому звернемо увагу на коментар анонімного білоруського дипломата: Значення тих чи інших кроків китайської дипломатії зрозуміти не завжди просто. Але це однозначно показник, що говорити з Олександром Лукашенком у форматі економічного форуму «Один пояс, один шлях» нема про що. Китай хоче безпроблемного транзиту товарів до Євросоюзу та з Євросоюзу. Польща, Литва та Латвія знайшли ахіллесову п’яту Олександра Лукашенка, коли попередили, що у разі повторення атаки мігрантами чи інших гібридних погроз просто закриють кордон». Білорусь на форумі була представлена головою Комітету державного контролю Василем Герасимовим.
5 жовтня голова Ради Республіки Наталія Кочанова, а 6 жовтня голова Палати представників Володимир Андрійченко підписали міжпарламентську угоду про співпрацю між Національними зборами РБ та Всекитайськими зборами народних представників. Тим самим вона набула чинності, наступний етап – формування персонального складу Комітету високого рівня парламентів двох держав.
27 жовтня на полях засідання глав урядів держав-учасниць ШОС відбулася зустріч прем’єр-міністра Білорусі Романа Головченка з прем’єром Державної ради КНР Лі Цяном. «Мінськ та Пекін надають взаємну підтримку на міжнародній арені у всіх ключових питаннях та демонструють прагнення до поглиблення взаємодії по лінії ШОС. Ми були дуже раді чути у вашому вчорашньому виступі слова про підтримку китайською стороною приєднання Білорусі до ШОС», — наголосив глава білоруського уряду. Сторони підтвердили «прихильність до всебічного всепогодного стратегічного партнерства з метою зміцнення залізного братства».
Наприкінці жовтня міністр оборони Білорусі Віктор Хренін здійснив візит до Китаю для участі у 10-му Сяншанському безпековому форумі. 29 жовтня на переговорах із заступником голови Центральної військової ради КНР Чжаном Юся обговорили питання спільної підготовки військовослужбовців ЗС Білорусі та НВАК, зокрема це стосувалося білорусько-китайського спільного антитерористичного тренування підрозділів сил спеціального призначення. Крім цього, обговорили питання взаємодії у галузі підготовки військових кадрів, спільної участі у діяльності з підтримки міжнародного миру та безпеки під егідою ООН. Було домовлено розробити дорожню карту у сфері військового та військово-технічного співробітництва.
Читайте огляд вересневих подій китайської політики за посиланням.
Володимир Головко, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України
Подписывайтесь на наш телеграм-канал. Инсайды о Китае — без лицемерия и пропаганды.
