В останні п’ять років Китай майже щороку оголошував глобальні ініціативи, які є проявом нової китайської ролі на міжнародній арені та одночасно формулюванням того, як Пекін бачить подальший розвиток світоустрою. У підсумку була вибудована система наративів, яка дозволяє КНР впливати на світовий порядок денний та активно використовується китайською дипломатією для просування національних інтересів на двосторонніх треках.
Станом на середину 2026 р. Китай запропонував чотири глобальні ініціативи – розвитку, безпеки, цивілізацій та управління. Вони окреслюють загальні китайські підходи щодо того, якими мають бути філософія та орієнтири подальшої еволюції міжнародної спільноти. Насамперед, ці ініціативи були адресовані країнам Глобального Півдня. Поряд з цим під час саміту Сі Цзіньпіна та Дональда Трампа у Пекіні у травні 2026 р. була висунута ще одна ініціатива, яка формально не має статусу «глобальної», але має не менш важливий та концептуальних характер – «конструктивна стратегічна стабільність». Цей концепт адресований насамперед США, але за великим рахунком стосується у цілому Заходу. У підсумку китайське політичне керівництво сформулювало систему принципів, за якими воно буде грати у глобальну шахівницю. Ця гра вже йде повних ходом, і Україні, відповідно, варто враховувати це в дипломатичній роботі, спрямованій на забезпечення сталого та справедливого миру.
Глобальна ініціатива розвитку (2021)
Хронологічно першою була Глобальна ініціатива розвитку, яку оголосив Сі Цзіньпінь під час свого онлайн-виступу у вересні 2021 р. на 76-й сесії Генеральної Асамблеї ООН[1]. З точки зору картини світу Заходу, включаючи Україну, основні ідеї цієї ініціативи звучать досить знайомо і навіть банально – країни мають постійно розвиватися і цей розвиток має бути спрямований на досягнення добробуту суспільства. Проте, виходячи з незахідної картини світу, ситуація виглядає не так однозначно. Китайська сторона описує стан справ наступним чином: «Такі проблеми, як розрив між Північчю та Півднем, а також розрив у розвитку, стали більш помітними, а дилема розвитку, коли бідні бідніють, а багаті багатшають, стала дедалі більш очевидною. Менше 30 країн та регіонів світу досягли модернізації, із загальним населенням приблизно 1 мільярд, що становить менше однієї сьомої частини населення світу». Тут варто додати, що після Другої світової війни та після розпаду західних колоніальних імперій багато новостворених країн Третього світу здійснили модернізаційний стрибок, але у подальшому зупинилися у своєму розвитку. Звідси акцент на тому, що розвиток має бути сталим.
Поряд з цим, низка країн Глобального Півдня, які намагалися продовжити модернізацію, зіткнулися із глибоким економічним розшаруванням населення, що знову ж таки стримувало модернізацію, а частіше призводило до деградації суспільно-економічного розвитку, зокрема, деякі з них перетворились зі світських держав на архаїчні осередки міжнародного тероризму. Звідси у Глобальній ініціативі розвитку пропонуються такі елементи як «дотримуватись орієнтації на народ», «дотримуватися принципів загальної вигоди та інклюзивності» та «дотримуватись інноваційного драйвера».
Вказана ініціатива також акцентує, що треба врахувати негативний історичний досвід і добитися того, щоб модернізаційний розвиток не шкодив екології. Звідси був сформульований принцип «дотримуватися гармонійного співіснування людини та природи».
Нарешті, Сі Цзіньпін закликав «дотримуватися орієнтації на дії». Іншими словами, щоб гарні гасла та настанови не залишалися на папері, але й реалізовувалися на практиці.
Інтерпретуючи Глобальну ініціативу розвитку в більш практичній площині, варто зазначити, що Китай тим самим позиціонував себе як один з провідних драйверів світового економічного розвитку на найближчу осяжну перспективу і одночасно, фактично, сигналізував країнам Глобального Півдня про свою готовність поділитися з ними соціально-економічними благами від свого піднесення. У цьому контексті звернемо увагу на дані, представлені китайською стороною, що станом на кінець 2025 р. в рамках реалізації Глобальної ініціативи розвитку в країнах Глобального Півдня було реалізовано понад 1800 спільних проектів на суму 23 млрд дол. Поряд з цим, було заявлено, що понад 130 країн та міжнародних організацій беруть участь у вказаній ініціативі, а 80 країн приєдналися до «Групи друзів Глобальної ініціативи розвитку»[2].
Нарешті, відзначимо, що Глобальна ініціатива розвитку непрямо виступає контраргументом на відому концепцію американського політолога Френсіса Фукуями «кінця Історії», який начебто наступив з перемогою Заходу у Холодній війні над СРСР.
Глобальна ініціатива безпеки (2022)
На тлі світової кризи, викликаної російським широкомасштабним вторгненням в Україну, 21 квітня 2022 р. виступаючи на Боаоському азійському форумі Сі Цзіньпін оприлюднив Глобальну ініціативу безпеки. Її суть лідер КНР сформулював так: «Необхідно дотримуватися концепції загальної, комплексної, спільної та сталої безпеки, спільно забезпечити мир і безпеку в світі, керуватися принципами поваги суверенітету і територіальної цілісності, невтручання у внутрішні справи, поваги права на самостійний вибір шляхів розвитку та соціального ладу, суворо дотримуватися цілей і принципів Статуту ООН, відмовитися від менталітету «холодної війни» та односторонніх дій, не допустити блокового чи конфронтаційного мислення, приділяти належну увагу раціональним занепокоєнням кожної країни із гарантій безпеки, дотримуватися принципу неподільності безпеки на користь формування збалансованої, ефективної та сталої системи безпеки, не допустити спроб забезпечити власну безпеку за рахунок безпеки інших, врегулювати міждержавні розбіжності та суперечки мирним шляхом через діалог та переговори, вітати всі зусилля для мирного врегулювання кризи без застосування подвійних стандартів, односторонніх санкцій та «довгорукого закону», комплексно підходити до питань традиційної та нетрадиційної безпеки, об’єднувати зусилля у протидії регіональним конфліктам та проблемам глобального масштабу, таким як тероризм, зміна клімату, кібербезпека та біологічна безпека»[3].
Показово, що у вказаній промові Сі Цзіньпін не згадав ні Росію, ні Україну, ні війну між ними. Водночас він акцентував: «Хотів би особливо відзначити роль великих держав, які мають надати приклад іншим, гідно поводитися в ім’я рівноправності, співпраці, чесності та верховенства закону».
У цілому, на тлі затяжної війни в Європі як стала одночасно проявом та результатом кризи світоустрою, Глобальна ініціатива безпеки демонструвала готовність Пекіна виступити стабілізаційної силою, яка здатна заповнити дефіцит глобальної безпеки, але на своїх правилах. За даними китайської сторони, Ініціатива глобальної безпеки отримала підтримку від понад 130 країн та міжнародних організацій і була включена до понад 140 двосторонніх та багатосторонніх документів[4].
Глобальна ініціатива цивілізацій (2023)
Хронологічно наступна Глобальна ініціатива цивілізацій була оголошена Сі Цзіньпінем у березні 2023 р. під час Діалогу високого рівня між Компартією Китаю та політичними партіями світу (переважно, представники Глобального Півдня) «Шлях до модернізації: відповідальність політичних партій». При цьому була озвучена наступна логіка. Щоб глобальна модернізація та розвиток були успішними, сталими та приносили користь країнам, що розвиваються, вони не повинні зводитися до механістичного копіювання моделей, які далі результат за інших історичних та суспільних обставин, а мають враховувати конкретні національні умови. Відповідно, модернізації з національною специфікою мають проводитися на засадах цивілізаційної (культурної) унікальності окремо узятих суспільств. Тому Глобальна ініціатива цивілізацій, з одного боку, передбачає «повагу до різноманітності світових цивілізацій» та «підтримку їх рівності», але з іншого боку, подолання цивілізаційних бар’єрів чи конфліктів через міжнародні культурні та міжособистісні обміни та співпрацю шляхом побудови глобальної мережі для діалогу. Окремо Сі Цзіньпін зазначив: «Ми повинні широко розуміти сприйняття конотацій цінностей різними цивілізаціями та не нав’язувати власні цінності та моделі іншим, а також не вступати в ідеологічну конфронтацію»[5].
Хоча Глобальна ініціатива цивілізацій фокусується переважно на гуманітарних та культурологічних аспектах, у представленому вигляді вона значною мірою виступає контраргументом на популярну концепцію американського соціолога Самуеля Гантігтона «зіткнення цивілізацій», яка виходить з того, що світова нестабільність та конфлікти провокуються саме культурними, ціннісними та етнонаціональними відмінностями між народами.
Ініціатива глобального управління (2025)
Символічною демонстрацію нового міжнародного статусу Китаю стало оголошення Сі Цзіньпінем 1 вересня 2025 р. в ході саміту «ШОС плюс» та на полях заходів до 80-річчя закінчення Другої світової війни Ініціативи глобального управління. Зокрема, він закликав інші країни співпрацювати з Китаєм для «створення більш справедливої та рівноправної системи глобального управління та просування до спільноти зі спільним майбутнім для людства». При цьому були озвучені п’ять принципів.
По-перше, дотримуватися суверенної рівності: всі країни, незалежно від розміру, сили та багатства, є рівноправними учасниками, суб’єктами, що приймають рішення, та бенефіціарами глобального управління. Зокрема, це збільшення представництва в глобальному управлінні країн, що розвиваються.
По-друге, дотримання міжнародного верховенства права, включаючи Статут ООН, при цьому зазначено: «Не повинно бути подвійних стандартів, а внутрішні правила кількох країн не повинні нав’язуватися іншим».
По-третє, дотримання багатосторонності, використовуючи для цього насамперед ООН.
По-четверте, реформування системи глобального управління має бути сфокусовано на те, щоб бенефіціарами цього стали народи кожної країни («людиноцентричний підхід»). На практиці це має передбачати більш ефективне скорочення розриву між світовою Північчю та Півднем.
По-п’яте, посилення практичної співпраці, щоб запобігти відставанню або фрагментації системи управління[6].
У концептуальній доповіді, яка була оприлюднена МЗС КНР на наступний день після виступу Сі Цзіньпіна, зазначалося, що основними вадами нинішньої системи глобального управління є критична недостатність представництва Глобального Півдня, а також падіння авторитету та результативності діяльності ООН[7]. Звернемо увагу на зауваження в редакційній статті в центральному теоретичному журналі Компартії КНР Qiushi: «Реформа системи глобального управління не є повним переглядом існуючого міжнародного порядку, а також не є новою системою, побудованою поза чинними рамками. Швидше, вона вимагає адаптації до часу, реформування та вдосконалення існуючої міжнародної системи та механізмів для підвищення їхньої репрезентативності, можливості виконання та ефективності»[8].
Наприкінці 2025 г. за ініціативою КНР на рівні постійних представників у ООН була утворена «Група друзів глобального управління», тоді до неї увійшли 43 країни[9] (звернемо увагу, що в їх числі не було Росії). А згідно Білої книги «Більш справедливе та рівноправне глобальне управління: принципи, пропозиції та дії Китаю», яка була оприлюднена у червні 2026 р. Інформаційним бюро Державної ради КНР, зазначено, що до вказаної групи вже входять понад 60 держав, а в цілому Ініціатива глобального управління підтримана 160 країнами та міжнародними організаціями[10]. До речі, у цьому документі відкрито згадуються західні доктрини, через застосування яких, на думку китайської сторони, виникли кризи та хаос в багатьох регіонах світу – «теорія гегемонної стабільності», «західноцентризм», «неолібералізм» або «теорія демократичного миру»[11]. Власне, Ініціатива глобального управління покликана їх заступити.
Конструктивна стратегічна стабільність (2026)
Отже, станом на кінець 2025 р. Пекін сформулював базову концептуальну рамку свого оновленого зовнішньополітичного курсу. У доповіді МЗС КНР (вересень 2025 р.), присвяченій Ініціативі глобального управляння, було коротко сформульовано загальну систему оприлюднених ініціатив: «Ініціатива з глобального розвитку спрямована на просування міжнародного співробітництва в галузі розвитку, Ініціатива з глобальної безпеки – вирішення міжнародних суперечок шляхом діалогу та консультацій, Глобальна ініціатива з цивілізацій – розвиток обмінів і взаємне збагачення цивілізацій, Ініціатива щодо глобального управління – вироблення напрямів, принципів і шляхів реформування системи глобального управління. Чотири ініціативи мають пріоритети і можуть здійснюватися паралельно. Кожна з них надасть позитивну енергію світові, що швидко змінюється, і стане своєрідним стимулом для прогресу людства»[12].
Проте ці ініціативи були спрямовані насамперед на країни Глобального Півдня і хай в непрямо, але критикували модель світового порядку, яку зараз підтримує Захід, передусім США. Відповідно, відкритим залишалося питання, як ці підходи – китайські та західні – мають суміщатися. Китайська сторона запропонувала своє бачення відповіді на це питання під час саміту Сі Цзіньпіна та Дональда Трампа у травні 2026 р. в Пекіні, представивши концепцію «конструктивної стратегічної стабільності». Показово, що висловлюючи цю ідею лідер КНР використав західну інтелектуальну традицію, згадавши «пастку Фукідіда» – загрозу непорозуміння між великою державою, що знаходиться на підйомі, та великою державою, яка втрачає свій вплив. Цю метафору сформулював американський політолог Грехам Аллісон, прогнозуючи зростання конфронтації у відносинах США та КНР, аж до переростання її у військовий конфлікт.
Отже, в ході переговорів з Дональдом Трампом Сі Цзіньпін дав визначення «конструктивної стратегічної стабільності» за чотирма векторами: позитивна стабільність зі співпрацею як основою; надійна стабільність з помірною конкуренцією; постійна стабільність з керованими розбіжностями; та тривала стабільність з обіцянками миру[13]. У свою чергу, Дональд Трамп погодився, що США та Китай мають вибудовувати конструктивні відносини стратегічної стабільності на основі принципів справедливості та взаємної вигоди[14]. Додамо, що у розмові 1 липня 2026 р. з главою Державного департаменту США Марком Рубіо міністр закордонних справ КНР Ван Ї зазначив, що побудова китайсько-американських відносин на засадах конструктивної стратегічної стабільності є не просто гаслом, це вимагає дій, руху назустріч один одному та невпинних зусиль. Для цього, як зазначив китайський дипломат, сторони повинні поповнювати перелік напрямків співпраці та розширювати позитивний порядок денний, одночасно скорочуючи перелік спірних питань і тримаючи під контролем різні ризики та приховані загрози[15].
Безумовно, основним адресатом концепції «конструктивної стратегічної стабільності» є США. Європу Китай, скоріше, закликає до «стратегічної автономії»[16] (додамо, про необхідність цієї «стратегічної автономії» кажуть і в Брюсселі, і в Вашингтоні, але кожна із сторін вкладає в її розуміння власний зміст). Проте, мірою переосмислення змісту трансатлантичної єдності та усунення найбільш гострих проблемних питань у відносинах США та ЄС, вочевидь, «конструктивна стратегічна стабільність» буде розповсюджуватися і на європейський континент.
Український аспект
Україна, яка розглядає себе як органічну частину колективного Заходу, наразі не виступає прямим адресатом китайських глобальних ініціатив. Офіційна реакція на них Києвом не озвучувалася. Також треба врахувати, що євроінтеграція, яка стрімко набирає темпи, об’єктивно підштовхує Україну триматися загальноєвропейських підходів на китайському напрямі і одночасно не допускати конфлікту інтересів з американськими підходами. З іншого боку, очікувана та давно назріла активізація китайсько-українського політичного діалогу означає, що сторони мають «розуміти» одна одну. З цієї точки зору, українська сторона має враховувати те, якою «концептуальною мовою» в останні роки Пекін розмовляє із світовою спільнотою.
Серед оприлюднених Китаєм концепцій особливої уваги потребує Глобальна ініціатива безпеки, адже найбільш гострим питанням для України наразі є відсіч російської збройної агресії та встановлення сталого справедливого миру. У концептуальній доповіді МЗС КНР «Глобальна ініціатива безпеки», яка була оприлюднена у лютому 2023 р. – напередодні першої річниці російського вторгнення в Україну, серед пріоритетів міжнародної кооперації в безпековій сфері було згадане наступне: «Підтримувати політичне врегулювання гарячих питань, таких як криза в Україні, шляхом діалогу та переговорів»[17].
Україна згадується і в рамках Ініціативи глобального управління. В «Пропозиції КНР щодо реформи та розвитку глобального управління», оприлюдненої МЗС КНР в вересні 2023 р., зазначено, що вирішення російсько-українського конфлікту має відбуватися в рамках розбудови збалансованої, ефективної та сталої європейської архітектури безпеки[18]. А в Білій книзі «Більш справедливе та рівноправне глобальне управління: принципи, пропозиції та дії Китаю» (червень 2026 р.) у якості свідчення загострення геополітичної напруженості згадується «криза в Україні, яка триває вже п’ятий рік». У цьому ж документі згадується «новаторство у використанні унікального китайського підходу до вирішення міжнародних гарячих точок» під яким розуміється наступне: «Китай дотримується принципів невтручання у внутрішні справи інших країн, політичного врегулювання питань, об’єктивності та справедливості, а також усунення як симптомів, так і першопричин, пропонуючи новий підхід до пошуку конструктивних рішень гарячих точок». І далі, серед прикладів, такого новаторства наводиться китайська активність із нарощування синергії та створення умов для переговорів щодо припинення вогню та досягнення миру в Україні (у цьому контексті згадані публікація «Позиції Китаю щодо політичного врегулювання кризи в Україні» та створення разом з Бразилією та іншими країнами Глобального Півдня Групи «Друзів за мир щодо кризи в Україні»)[19].
Отже, для залучення Китаю в мирний переговорний процес, про необхідність якого час від часу заявляє українське політичне керівництво, варто апелювати до вказаних китайських глобальних ініціатив.
З іншого боку, не менш важливо позначити роль України в формуванні «конструктивної стратегічної стабільності» між Китаєм та Заходом. Адже Україна з передовими військовим досвідом та оборонно-промисловими компетенціями вже стала несучою конструкцією безпеки Європи і її важливість у подальшому буде лише підвищуватися. З цим погоджується більшість європейських лідерів і з цим рахується американське керівництво, натомість, треба пояснити цей тектонічний здвиг й іншим представникам світової спільноти – тому ж Китаю та країнам Глобального Півдня. Одним із дієвих інструментів цього має бути донесення тези, що «конструктивна стратегічна стабільність» неможлива як без встановлення справедливого та сталого миру в Україні, так і без участі самої України. Поряд з цим, такий підхід може зрушити оптику й визначення Китаєм «першопричин» нинішньої війни в Європі, зокрема, затвердження розуміння, що це не «українська», а «російська криза».
Володимир Головко, керівник Центру дослідження Китаю та Північної Євразії, Інститут історії України НАН України
[1] URL: https://www.xinhuanet.com/2021-09/22/c_1127886748.htm
[2] https://www.qstheory.cn/20251015/c7d241edffb7453daadbee957e94966d/c.html
[3] Цит по Головко В. Україна та Китай: еволюція відносин (2021 – травень 2022) / НАН України. Інститут історії України. – К.: Інститут історії України, 2022. С. 114. URL: https://resource.history.org.ua/item/0016763
[4] https://www.qstheory.cn/20251015/c7d241edffb7453daadbee957e94966d/c.html
[5] https://www.gov.cn/xinwen/2023-03/15/content_5746950.htm
[6] https://english.www.gov.cn/news/202509/01/content_WS68b584acc6d0868f4e8f53c8.html
[7] https://ua.china-embassy.gov.cn/rus/jjzg/202509/t20250902_11699924.htm
[8] https://www.qstheory.cn/20251015/c7d241edffb7453daadbee957e94966d/c.html
[9] https://un.china-mission.gov.cn/czthd/202512/t20251210_11769933.htm
[10] https://english.www.gov.cn/archive/whitepaper/202606/17/content_WS6a326192c6d00ca5f9a0bab7.html Р.3.
[11] Ibid. Р.34.
[12] https://ua.china-embassy.gov.cn/rus/jjzg/202509/t20250902_11699924.htm
[13] https://english.www.gov.cn/news/202605/17/content_WS6a09c2d0c6d00ca5f9a0b04a.html
[14] https://www.whitehouse.gov/fact-sheets/2026/05/fact-sheet-president-donald-j-trump-secures-historic-deals-with-china-delivering-for-american-workers-farmers-and-industry/
[15] https://ukrainian.cri.cn/2026/07/02/ARTI1782958539990156
[16] Див. детальніше https://ukrline.info/2023/09/28/vidnoshennia-mizh-superderzhavamy-kytaiem-rosiieiu-ssha-konfrontatsiia-chy-konkurentsiia/
[17] The Global Security Initiative Concept Paper. China’s Diplomacy in the New Era. P.6. URL: https://en.chinadiplomacy.org.cn/pdf/The_Global_Security_Initiative_Concept_Paper.pdf
[18] https://www.mfa.gov.cn/eng/zy/gb/202405/t20240531_11367498.html
[19] https://english.www.gov.cn/archive/whitepaper/202606/17/content_WS6a326192c6d00ca5f9a0bab7.html , Рр.4, 13.
Подписывайтесь на наш телеграм-канал. Инсайды о Китае — без лицемерия и пропаганды.
