Китай уважно стежить за тим, як Захід врегульовує українсько-російську напруженість

Китай уважно стежить за тим, як Захід врегульовує українсько-російську напруженість

Пекін розглядає кризу, спричинену величезним скупченням російських військ біля кордону з Україною, як лакмусовий папірець для американської могутності та можливість зміцнити свої зв’язки з Москвою, вважають аналітики.

Пекін уважно стежить за нарощуванням військових сил Росії вздовж кордону з Україною, розглядаючи це як лакмусовий папірець для політичної єдності на Заході та використовуючи зростання напруженості як можливість зміцнити свої зв’язки з Москвою, вважають аналітики.

Пекін був відносно німим на тлі нагромадження понад ста тисяч російських військ. Але заяви Вана, які перегукуються з повідомленнями президента Росії Володимира Путіна, були найвідвертішою підтримкою Кремля Китаєм, що відображає зростання зв’язку між урядами двох країн і спільну опозицію до Сполучених Штатів.

У розмові з держсекретарем США Ентоні Блінкеном 27 січня міністр закордонних справ Китаю Ван І попередив Сполучені Штати та їхніх союзників не «розхитувати кризу» навколо України та закликав до мирного врегулювання ситуації, що загострюється, сказавши, що «розумні занепокоєння Росії слід сприймати серйозно».

«Регіональна безпека не може бути гарантована посиленням або навіть розширенням військових блоків», – сказав Ван відповідно до заяви МЗС, посилаючись на вимоги Кремля не дозволити Україні приєднатися до НАТО.

Попри те, що Пекін і Москва не є мають офіційного союзу, столиці перетворили дипломатичні та оборонні зв’язки в міцне партнерство, яке, мабуть, поглиблюватиметься, коли Володимир Путін відправиться до Китаю, щоб провести саміт з Сі Цзіньпіном і відвідати церемонію відкриття Олімпіади в Пекіні 4 лютого.

Окрім спостереження за ситуацією в Україні, яке дає можливості дорікати Сполученим Штатам і посилювати відносини з Москвою, Китай, на думку аналітиків, також розглядає цю ситуацію як вирішальне випробування для американської рішучості та міцності трансатлантичних зв’язків. І це може мати довгострокові наслідки для того, як Пекін наближається до своєї геополітичної точки спалаху на Тайвані.

«Китай завжди спостерігає і бачить, як західні альянси, такі як НАТО, тримаються під тиском», – сказала Радіо Свобода Тереза Феллон, директор Центру російсько-європейських азіатських досліджень у Брюсселі. «Це робить кризу не лише українською, а набагато більшою. З точки зору Пекіна, це також сильний стрес для Заходу».

Лакмусовий папірець?

Напруга в Тайванській протоці, районі, що відокремлює острів від материкового Китаю, зросла в останні роки, Пекін регулярно посилає літаки в повітряний простір Тайваню і проводить військові навчання поблизу острова.

Пекін вважає Тайвань провінцією Китаю, і «возз’єднання» з островом стало спадковим питанням для Сі. Хоча китайський лідер неодноразово говорив про можливе мирне об’єднання з Тайванем, він сказав, що, як буде необхідно, Пекін відвоює його силою.

З огляду на територіальні амбіції Китаю, Пекін уважно стежить за реакцією Заходу на вимоги безпеки Москви до НАТО та можливість російського вторгнення в Україну.

«Україна – це місце, де зустрічаються інтереси Росії та Китаю», – сказала Радіо Свобода Джессіка Брандт, співробітник Інституту Брукінгса. «У них дуже різні довгострокові цілі, але в найближчій перспективі вони об’єднані в руйнуванні сили Сполучених Штатів та європейської згуртованості».

Сполучені Штати відкрито виступають проти військових переміщень Росії біля кордону з Україною, і Блінкен сказав Радіо Свобода під час інтерв’ю 27 січня, що Росія зіткнеться з «масовими наслідками», якщо вибере «шлях агресії» з Україною.

Але вимоги Кремля про мораторій на розширення НАТО та відведення військ і зброї альянсу від Росії також виявили прогалини у відповіді Заходу.

Як повідомляється, Сполучені Штати та їхні союзники зібрали суворий набір фінансових, технологічних і військових санкцій проти Росії, які набудуть чинності невдовзі після поновлення вторгнення в Україну. Але розбіжності щодо того, як застосовувати такі заходи, особливо в Німеччині та Франції, можуть зменшити їхній вплив.

Відсутність згуртованості щодо того, як найкраще діяти для стримування Росії або які заходи вжити у разі нападу на Україну, також проявилася у відмові Німеччини надати Естонії ліцензії на реекспорт для відправки німецької артилерії в Україну.

«І Китай, і Росія можуть тиснути та розширювати ті тріщини, які вже існують у трансатлантичному альянсі», – сказав Брандт. «Для них назріла можливість досягти цих цілей».

Але хоча аналітики кажуть, що напруженість в Україні є важливим тестом, за яким стежить Китай, і що роз’єднаність Заходу може підбадьорити Пекін у майбутньому, плани Кремля щодо України навряд чи змінять розрахунки Китаю щодо застосування сили проти Тайваню.

На відміну від України, Сполучені Штати зобов’язані захищати Тайвань, відповідно до закону. Закон про відносини з Тайванем зобов’язує Вашингтон гарантувати, що острів може захищатися, і розглядати всі загрози на його адресу як «серйозне занепокоєння». Більше того, багато експертів вважають, що Пекін воліє використовувати економічні та політичні інструменти, а не військові, щоб вплинути на Тайвань і дозволити Китаю взяти під контроль острів.

«Звісно, є наслідки вторгнення Росії в Україну, які впливають на розрахунок Китаю в його власному контексті для Тайваню, але це лише один елемент із багатьох», – сказала Радіо Свобода Жужа Анна Ференчі, науковець Національного університету Донг Хва на Тайвані та колишній радник Європейського парламенту. «Зрештою, те, що робить Китай на Тайвані, не буде вирішуватися тим, що робить Москва в Україні».

Новий вид партнерства

На тлі відновленого тиску Росії проти України російсько-китайські облігації, схоже, зростають до рівня, який здавався малоймовірним навіть десять років тому.

Андрій Денісов, посол Росії в Китаї, сказав, що Москва регулярно інформує Пекін про прогрес у переговорах з безпеки зі Сполученими Штатами. А представники китайських державних ЗМІ та дипломати почали повторювати розмови Росії щодо напруженості в відносинах з Україною та НАТО, які зображують альянс як агресора і використання ситуації Вашингтоном для політичної вигоди.

Доброзичливе ставлення Китаю до Росії також було продемонстровано 15 грудня, коли Сі і Путін обговорили своє партнерство перед обличчям зростання конфронтації зі Сполученими Штатами та спільної ворожості щодо Заходу.

У дзвінку було наголошено на способах, якими Росія та Китай звертаються один до одного для взаємної підтримки: Путін критикував партнерство AUKUS (Австралія, США та Великобританія) у Тихоокеанському регіоні, а Сі підтримав вимоги Москви щодо гарантій безпеки для обмеження впливу Заходу на території колишнього Радянського Союзу.

У Кремлі заявили, що безпека в Європі також буде на порядку денному, коли Путін вирушить до Китаю. Саміт знаменує собою першу особисту зустріч китайського лідера з очільником російської держави за майже два роки, і пара намагатиметься зміцнити своє партнерство на тлі суперництва з Вашингтоном.

Однак попри те, що російські та китайські лідери продовжують демонструвати «єдиний фронт» і Пекін виступає за тиск, який Москва посилила на Захід, Ференці каже, що невідомо, чи буде Китай повністю підтримувати чергове вторгнення Росії в Україну.

«Російське вторгнення матиме ширші наслідки для інших частин світу», – сказала вона. «Для Китаю це питання про те, чи добре це для їхніх інтересів, чи краще, щоб Росія стрималася».

Рід Стандіш

Джерело: Радіо Свобода

 

 

Подписывайтесь на наш телеграм-канал. Инсайды о Китае — без лицемерия и пропаганды.

Оставить комментарий

Оставить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.