У серпні з’явилися сигнали, що Китай корегує свою позицію щодо подій в Україні. Нсамперед це проявилося в достатньо неочікуваній участі представника КНР в консультаціях у Саудівській Аравії.
Добрі вісті із Джидди
Головною дипломатичною подією серпня стала участь спецпредставника уряду КНР у питаннях Євразії Лі Хуея в багатосторонніх консультаціях щодо мирного врегулювання, які пройшли у Саудівський Аравії. Хоча деталі домовленостей не повідомляли, згідно з публічними коментарями, консультації пройшли успішно. Їхні учасники визнали, що мирне врегулювання має ґрунтуватися на непорушності територіальної цілісності України. Водночас, згідно з джерелами Financial Times, Китай продемонстрував конструктивну позицію в питанні врегулювання і навіть «прагнув показати, що він – не Росія», а також виявив готовність взяти участь у новій подібній зустрічі.
Позитивну оцінку консультаціям і китайській участі в них публічно озвучили представниця уряду Німеччини Крістіане Гофман та речник Держдепартаменту США Метью Міллер. Останній також повідомив, що на полях консультацій відбулася коротка зустріч в.о. першого заступника держсекретаря США Вікторії Нуланд та помічника президента США з нацбезпеки Джейка Саллівана зі спецпредставником КНР.
Китайські офіційні повідомлення про консультації були досить стриманими. МЗС КНР заявило, що Лі Хуей «мав великі контакти та спілкування з усіма сторонами щодо політичного врегулювання української кризи…вислуховував думки та пропозиції всіх сторін і сприяв подальшому зміцненню міжнародного консенсусу». У відомстві наголосили, що всі сторони позитивно оцінили присутність представника КНР і «цілком підтримали позитивну роль Китаю у сприянні мирним переговорам».
Попри знакову участь китайського спецпосланця в консультаціях у Джидді, загальна риторика Китаю навколо російсько-української війни поки не зазнала змін. Член Держради, міністр оборони КНР Лі Шанфу на XI Московській конференції з міжнародної безпеки помістив питання російсько-українського врегулювання в ширший міжнародний контекст: «Ми зберігаємо відданість сприянню мирним переговорам та побудові ширшого міжнародного консенсусу для врегулювання розбіжностей чи то щодо проблеми Афганістану, Сирії, Корейського півострова, кризи в Україні, чи ядерної проблеми Ірану». Лі Шанфу також зазначив, що наявність протиріч між окремими країнами – природний наслідок взаємопов’язаності сучасного світу.
Український оптимізм
Офіційний Київ більш ніж позитивно оцінив участь спецпредставника уряду КНР у справах Євразії Лі Хуея в консультаціях у Джидді. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба навіть назвав це «суперпроривом». За словами міністра, важливу роль у цьому відіграла Саудівська Аравія, а також телефонна розмова Володимира Зеленського та наслідного принца Саудівської Аравії Мухаммеда бін Салмана.
Українська сторона транслювала оптимізм і після консультацій. 17 серпня Дмитро Кулеба описав їх так: «Представник Індії брав участь в останній зустрічі в Саудівській Аравії, як і представник Китаю, що дуже розлютило росіян». А глава української делегації, голова Офісу Президента Андрій Єрмак заявив, що участь Китаю в переговорах у Джидді – дуже важлива: «Його представник не просто приїхав, але брав активну участь у розмовах, виступав. І після всього китайське МЗС випустило окреме повідомлення про нашу зустріч. Це дуже показово». Андрій Єрмак також повідомив, що Україна прагне організувати мирний саміт на рівні глав держав і очікує на участь у ньому Сі Цзіньпіна.
Крім консультацій у Джидді, офіційних комунікацій між Києвом та Пекіном публічно не спостерігали. Зазначимо лише, що 5 серпня Володимир Зеленський висловив співчуття Сі Цзіньпіну та китайському народові через руйнівну повінь, що спричинила людські жертви на Півночі країни.
Водночас українські високопосадовці активно розмірковували про завдання на китайському напрямку. Так, 4 серпня в коментарі ЗМІ Дмитро Кулеба заявив, що завданням нового посла України в КНР Павла Рябікіна є побудова нових мостів із системою влади Китаю: «Між 24 лютим минулого і цього року минув рік війни, а в нас зв’язок із Китаєм тримався на двох мостах – це спілкування з міністром закордонних справ Китаю і спілкування Президента з лідером Сі. Потім з’явився ще один місток: приїхав спецпредставник. Тобто завдання Рябікіна в тому, щоб у нас були тисячі мостів спілкування з Китаєм».
Показовими є й такі слова міністра:«Одне із завдань Павла Рябікіна полягає не в тому, щоб в Україну приїхав “китайський хаймарс”, а в тому, щоб “китайський хаймарс” не приїхав у Росію». Дмитро Кулеба також пояснив, що Китай має свою стратегію відносин з Україною і бачить її незалежною та економічно привабливою державою.
Звернемо увагу на оцінки, які висловив начальник ГУР Міноборони України Кирило Буданов: «Треба розуміти Китай. Не європейське сприйняття світу, це самобутня культура, свій світ. Їхня логіка не завжди зрозуміла нашому населенню. Для Китаю саме військова поразка Росії – це погано, м’яко кажучи. Оскільки у великій стратегічній грі, як вони це розуміють, вони тоді залишаться віч-на-віч зі своїми, як вони вважають, противниками. А вони цього не бажають». Водночас він наголосив, що Китай відкрито виступає на підтримку територіальної цілісності України. І зробив такий висновок: «Тобто їм потрібна така конфігурація, за якої Росія не зазнає відкритої поразки, щоб не залишатися віч-на-віч зі своїми проблемами, але й бажано, щоб Україна повернула свій суверенітет. Але наголошую – бажано».
Китайська тема актуалізувалася в контексті повноцінного відновлення експорту з українських чорноморських портів. 3 серпня повідомляли, що внаслідок російської атаки на інфраструктуру порту Ізмаїл було знищено зерно, яке, зокрема, призначалося для Китаю. 16 серпня контейнеровоз «JOSEPH SCHULTE» під прапором Гонконгу вийшов із порту Одеси, пройшов установленим ВМС України тимчасовим коридором для цивільних суден і наступного дня був біля Босфору. Це судно перебувало в порту Одеси з 23 лютого 2022 року. Це був перший символічний крок під час прориву російської блокади.
Водночас Україна подавала сигнали Китаю щодо недопустимості економічної та військово-технічної підтримки Росії. Так, 17 серпня Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК) внесло власника AliExpress – китайську групу компаній «Alibaba Group Holding Limited» – до переліку міжнародних спонсорів війни через те, що вона продовжує працювати в Росії. Крім того, серед претензій – на платформі продається продукція з тимчасово окупованих українських територій (у квітні 2023 р. Reuters повідомило, що китайська компанія «Quzhou Nova» закупила щонайменше 3220 тонн мідного сплаву на 7,4 млн дол. у Дебальцівського заводу металургійного машинобудування).
НАЗК також зазначило, що Alibaba вдається до цензури українського контенту на своїх платформах, пов’язаного з російським вторгненням. Зокрема, у березні минулого року компанія заблокувала профіль українського стрімера, який мав на AliExpress понад 268 тис. передплатників, за повідомлення про війну. Водночас проросійські повідомлення на платформі не видаляють.
А 28 серпня пресслужба Офісу Президента повідомила, що Міжнародна робоча група Єрмака–Макфола розробила рекомендації щодо посилення контролю над компонентами іноземного виробництва, які Росія використовує у своїх БПЛА. Зокрема, наведено дані, що Китай є основним постачальником критично важливих компонентів для російських дронів: на нього припадає 67% поставок, причому 17% із них проходять через Гонконг.
Розгубленість у Москві
У зв’язку з консультаціями у Джидді Росія проявляла роздратування на рівні пропаганди, хоча на офіційному рівні критичних заяв не було. Уже наступного дня після закінчення переговорів, 7 серпня, відбулася телефонна розмова Ван Ї із С. Лавровим. Підсумкове повідомлення російської сторони уникало згадок про консультації в Саудівській Аравії, лише зазначало обговорення «питань міжнародного порядку денного, зосібна кризу в Україні, а також двосторонні відносини Москви та Пекіна». Натомість були запевнення в «поступальному розвитку російсько-китайських відносин, що демонструють стійкість і позитивну динаміку в умовах загальної геополітичної нестабільності на планеті», а також наголошено на «загальному неприйнятті конфронтаційної політики західного блоку щодо Росії та Китаю, спроб стримати їх розвиток за допомогою санкцій та інших нелегітимних методів».
У повідомленні МЗС РФ зазначено, що контакт глав зовнішньополітичних відомств РФ та Китаю «вкотре підтвердив єдність чи широке співзвуччя підходів Москви та Пекіна до світових справ». Складається враження, що МЗС РФ намагалося прикрити цією риторикою явне невдоволення ситуацією. Якщо ця гіпотеза правильна, то дуже примітним є китайське повідомлення про результати телефонної розмови – у ній подано такі слова Ван Ї: «З української проблеми Китай у будь-яких форматах багатосторонньої міжнародної взаємодії займає незалежну та справедливу позицію… Ми докладаємо зусиль для того, щоб знайти політичний шлях її врегулювання». І далі глава МЗС КНР наголошував, що Пекін активно сприяє мирному процесові та просуванню переговорів, і під час вирішення питання України китайська влада діє «об’єктивно та раціонально». Між рядками можна прочитати, що є напруга у двосторонній комунікації через те, що китайська сторона намагалася, можливо, донести до Москви якісь раціональні рішення, але не знайшла розуміння.
Щодо співпраці КНР та РФ на міжнародних майданчиках, то найважливішим був саміт БРІКС. Через ордер Міжнародного кримінального суду та тиск з боку африканських країн, передусім ПАР, яка приймала саміт, Путін був змушений брати участь у ньому дистанційно. Отже, основну скрипку грав лідер Китаю, який узяв на себе основний позитив від розширення БРІКС (з 1 січня 2024 року до об’єднання увійдуть Аргентина, Єгипет, Іран, ОАЕ, Саудівська Аравія та Ефіопія), хоча це було результатом спільного російсько-китайського лобіювання. У виступах лідерів країн об’єднання було видно явне бажання дистанціюватися від тематики глобальної безпеки та протистояння Заходу, винятки становили лише виступи Путіна та Лаврова.
Китай узяв активну участь у традиційному російському форумі «Армія-2023». У рамках заходу проходила військова виставка: на китайському стенді були представлені безпілотні літальні апарати, керовані ракети та зенітні ракетно-гарматні комплекси, зокрема ЗРК HQ-22E, ЗРПК FK-2000, а також обмундирування та засоби захисту. 14 серпня стенд відвідав С. Шойгу (він також оглянув експозиції Індії та Ірану). Пізніше міністр заявив, що за час, що минув після попередньої виставки, де також було широко представлено продукцію китайської промисловості, «зроблено великий, серйозний крок» і додав: «Сьогодні вже всі компанії, всі країни, представлені на виставці, враховують досвід останніх подій, зосібна подій у зоні «спеціальної військової операції».
У рамках форуму проходила XI Московська конференція з міжнародної безпеки, на ній одним із найбільш високопоставлених учасників був міністр оборони Китаю Лі Шанфу. На полях він провів зустріч із Сергієм Шойгу – третю у 2023 році. Китайський міністр зазначив: «Такого інтенсивного спілкування я ще не мав з іншими главами оборонних відомств. Як і у взаєминах між державами, між збройними силами також проводиться інтенсивний обмін, і зокрема – на високому рівні». А у своєму виступі Лі Шанфу заявив: «Відносини Китаю та Росії у військовій сфері є взірцем неприєднання до блоків, неконфронтації та неспрямованості проти третіх сторін», вказавши також на те, що в нову епоху «ці відносини всебічного партнерства та взаємодії постійно розвиваються». Утім, міністр наголосив, що такий підхід КНР реалізує і з іншими державами, ведучи співпрацю з військової лінії більш ніж зі 150 країнами світу, зокрема з «країнами Європи та ЄС». Далі він сказав: «Готові проводити навчання з усіма країнами, вивчати нові галузі навчань та розширювати їхній простір, зміцнювати міжнародне співробітництво у сферах контролю над озброєннями та нерозповсюдження ядерної зброї». За словами Лі Шанфу, Пекін також має намір зміцнювати міжнародне співробітництво для протидії викликам у космосі, у сфері біологічної безпеки, у сфері технологій штучного інтелекту, а також за іншими напрямами, пов’язаними з нетрадиційними загрозами у сфері безпеки.
Шойгу у своєму виступі зазначив, що відносини між Росією та Китаєм за всіма параметрами перевершили рівень стратегічних зв’язків, стали більш ніж союзницькими: «Підтримуємо контакти на високому рівні, активно ведеться делегаційний обмін, проводимо спільні навчання та тренування – це показують усі світові канали, і не лише – про наше спільне патрулювання як на суші, морі, так і в повітрі». Він також наголосив, що «Росія та Китай – стратегічні партнери, добрі сусіди та вірні друзі».
У серпні російські й китайські бойові кораблі мали спільне морське патрулювання, зокрема в південно-західній частині Берингового моря, тобто біля берегів Аляски, у Японському й Охотському морях. Водночас провели протичовнове навчання, як знищувати підводний човен та відбивати наліт авіації, а також як бойовим кораблям поповнювати запаси води та палива від суден забезпечення, відпрацьовували передавання вантажів на ходу траверзним способом.
Лукашенко склав кортик
Центральною подією серпня в білорусько-китайських відносинах став візит до Білорусі міністра оборони КНР Лі Шанфу. 16 серпня він зустрівся з міністром оборони РБ Віктором Хреніним. Примітно, що на відкритій частині зустрічі Лі Шанфу говорив більше як дипломат, ніж військовий. Зокрема, він наголосив: «З дозволу шановного голови Сі Цзіньпіна я здійснюю цю поїздку до Республіки Білорусь і готовий реалізувати ті важливі домовленості, які були вироблені главами наших держав, та просувати двосторонню військову співпрацю» (звернемо увагу, що під час візиту до Москви про якийсь дозвіл із боку глави КНР не згадувано). Далі міністр сказав: «Наші двосторонні відносини неухильно рухаються вперед. Минулого року ми набули нового статусу наших двосторонніх відносин – всепогодне всеосяжне стратегічне партнерство… І тепер ми з вами по-справжньому залізні брати».
Лі Шанфу також нагадав, що Китай є другим за обсягом товарообігу торговим партнером Білорусії. Хренін, навпаки, більше говорив про взаємодію в оборонній сфері. На зустрічі було обговорено й російсько-українську війну. Білоруська сторона повідомила: «У рамках переговорів міністрів оборони Республіки Білорусь і КНР китайська сторона зазначила, що послідовно дотримуватиметься мирних переговорів і високо оцінила зусилля Білорусі щодо врегулювання кризи в Україні».
17 серпня Лі Шанфу зустрівся з Олександром Лукашенком, і в їхньому спілкуванні домінувала військово-політична тематика. Лукашенко заявив, що китайсько-білоруське співробітництво не спрямоване проти третіх країн: «Нам це не потрібно. Нам потрібно убезпечити свої держави та свої народи». Показово, що найближчими союзниками РБ у військово-технічній та військовій сфері він назвав КНР і РФ як рівнозначні сили. А кажучи про схожість підходів Мінська та Пекіна, Лукашенко заявив: «Ми абсолютні прихильники багатополярного світу, ми абсолютні прихильники територіальної цілісності та єдності кордонів та територій, що склалися після Другої світової війни. Ми за невтручання у внутрішні справи держав».
Близький до пресслужби Лукашенка телеграм-канал «Пул першого», описуючи зустріч із Лі Шанфу, так узагальнив взаємодію РБ та КНР у військовій сфері: «Відбувається регулярний обмін делегаціями; проводиться навчання представників ЗС Білорусі та НВАК у військових навчальних закладах обох країн; проходять спільні військові навчання та тренування на територіях Білорусі та Китаю. Чергові маневри заплановані на 2024 рік». У пресрелізі китайського оборонного відомства повідомлено: Лі Шанфу зазначив, що сторони досягли плідних результатів у стратегічному спілкуванні, спільних тренуваннях та навчаннях. Він додав, що країни докладатимуть спільних зусиль, щоб постійно просувати та розвивати відносини у військовій сфері.
Звернемо увагу, що протокольна частина зустрічі Лукашенка з Лі Шанфу виглядала досить дивно, навіть комічно, причому через дії білоруської сторони. Лукашенко подарував міністрові оборони КНР кортик: це радше подарунок для військово-морського офіцера, проте Лі Шанфу не служив у ВМС, крім того, в китайській традиції не прийнято дарувати гострі предмети (це навіть вважають поганою прикметою). Крім того, лідер Білорусі через Лі Шанфу передав подарунок Сі Цзіньпіну (золоту статуетку зубра як символу країни), що лише наголошувало на тому, що їхній особистий контакт скоро не очікується. Зрештою, отримавши в подарунок набір тонкої китайської порцеляни, Лукашенко не придумав нічого ліпшого, як пообіцяти, що передасть набір на одну з білоруських фабрик, щоб там почали виробляти таку саму порцеляну. Цим він спричинив подив у китайського міністра.
Володимир Головко, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України
Джерело: Укрінформ
Подписывайтесь на наш телеграм-канал. Инсайды о Китае — без лицемерия и пропаганды.
