Візит очільника Міністерства закордонних справ України Дмитра Кулеби до Китаю та його тривале спілкування з китайським колегою Ван Ї свідчать про значну зацікавленість Китаю у прямому діалозі з Україною. Прикметним стало вже те, що візит української делегації відбувся на запрошення китайської сторони, тобто Китай першим запросив Україну до діалогу.
Про те, що саме обумовлює позицію Китаю щодо війни російської федерації проти України, значущість інтенсифікації українсько-китайських відносин та очікування від візиту голови українського МЗС до Пекіна АрміяInform розповів експерт з історії українсько-китайських відносин Володимир Головко.
Мета візиту — похитнути проросійський нейтралітет Китаю
Позицію Китаю до останнього часу можна визначити як проросійський нейтралітет чи навіть, як зазначають окремі українські експерти, як проросійську позицію та проросійську політику.
Справді, існує суттєвий дисбаланс контактів на політичному рівні між Україною та Китаєм з одного боку, та Китаєм і російською федерацією — з другого.
Слід згадати не лише візит до Китаю російського диктатора владіміра путіна у травні цього року чи саміт Шанхайської організації співробітництва на початку липня, але й щомісячні зустрічі представників росії та Китаю на парламентському та військовому треках.
Ба більше, відбуваються спільні китайсько-російські військові навчання, зокрема в липні навчання військово-морських сил у Тихоокеанському регіоні. А сьогодні США та Канада перехоплювали бойові літаки Китаю та росії.
Китай дивиться на війну російськими очима, однак має власні інтереси
З другого ж боку, контакти України з Китаєм були доволі обмеженими. Можна згадати хіба що розмову Президента України Володимира Зеленського та Голови Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпіня навесні минулого року та певну комунікацію з економічному треку на рівні Мінекономіки.
Внаслідок цього китайська сторона значною мірою дивиться на війну рф проти України російськими очима і під російським впливом. Слід наголосити, що це не є виявом проросійської позиції, оскільки Китай має власні інтереси та переслідує власні цілі.
Однак суто через те, що в Китаю не було належно вибудуваної комунікації з Україною, ці цілі видавалися дуже схожими на російські. У цьому полягає фундаментальна проблема, яка проявилася у відсутності китайського представника на першому установчому Саміті миру в Швейцарії.
Утім, це відбулося не лише внаслідок кроку Китаю назустріч владіміру путіну, але й тому, що китайська сторона мала власну позицію і послала сигнал, що буде наполягати на справедливих переговорах.
Китай — за справедливі переговори, Україна — за справедливий мир
Згідно з позицією Китаю, переговори мали враховувати інтереси російської федерації, побоювання кремля у безпековій сфері тощо. Натомість Україна наполягала, що говорити слід насамперед про справедливий мир.
У цьому контексті візит Дмитра Кулеби є дуже важливим, оскільки, згідно із заявою українського міністра, його китайський колега Ван Ї погодився, що мир має бути стійким та справедливим.
Якщо це твердження набуде постійної присутності в риториці китайської сторони, це стане дуже позитивним сигналом для України. Однак поки що в опублікованих офіційним інформагентством КНР «Сіньхуа» протокольних повідомленнях твердження про справедливий мир немає.
Слід спостерігати за тим, що буде далі. У разі закріплення твердої позиції України про необхідність справедливого миру в офіційній риториці Китаю, це стане дуже вагомим досягненням української дипломатії.
Візит Дмитра Кулеби — дипломатичний прорив України
У будь-якому разі, налагодження українсько-китайського діалогу є дуже позитивним сигналом.
Раніше, за всієї риторики Китаю про мир і необхідність дипломатичних рішень китайська сторона намагалась пропонувати мирний план, не комунікуючи з Україною.
Інколи на це вказувала Китаю американська сторона — посол США у Пекіні заявляв, що китайська сторона ігнорує посла України.
На цьому тлі візит на запрошення китайської сторони можна вважати справжнім дипломатичним проривом.
Оптимізм щодо Китаю має бути обережним
Надмірним оптимістом бути не варто. Якщо згадати про минулорічну телефонну комунікацію між Володимиром Зеленським на Сі Цзіньпінєм, то вона не привела до якихось вагомих позитивних зрушень.
Тому слід дивитися на реальні кроки, які зробить Китай після візиту українського міністра закордонних справ.
Розмова Дмитра Кулеби та Ван Ї тривала три години. Це свідчить, що спілкування було не просто формальною зустріччю, а було предметним. Тепер Ван Ї буде доповідати вгору по ієрархії в міжнародний відділ Центрального комітету Компартії Китаю, можливо, Сі Цзіньпіню — й уже на цьому рівні будуть ухвалені остаточні рішення.
Тому сигнали з Китаю наразі позитивні, однак твердо говорити про зрушення позиції Китаю на користь України поки що зарано.
Позицію китайського уряду визначить ситуація на полі бою
За підсумками переговорів у заявах обох сторін — як української, так і китайської — прозвучала теза про те, що час для переговорів з росією ще не настав.
Україна наголошує, що переговори будуть можливими лише за умови доброчесного підходу до них з боку росії. Натомість для китайської сторони велике значення матиме ситуація на полі бою.
Китайці значною мірою перебувають під впливом російського політичного, медійного та експертного поля. З огляду на це в Китаї виходили з того, що російська армія досягне значних успіхів.
У цьому сенсі Сили оборони України є тим вагомим чинником, який суттєво впливає на позицію Китаю. Провал російського наступу на Харків, який розпочався в середині травня, став однією з головних причин зробленого китайською стороною запрошення України до діалогу.
Надалі саме поле бою так само значною мірою визначатиме позицію Китаю щодо російської агресії проти України. Подальший позитивний розвиток треку українсько-китайських відносин визначать успіхи Сил оборони України.
Володимир ГОЛОВКО, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України
Джерело: АрміяInform
Подписывайтесь на наш телеграм-канал. Инсайды о Китае — без лицемерия и пропаганды.
