"Човниковий" Мінськ-2 Китаю

Воєнно-політична ситуація на китайському напрямі у лютому 2024 р.

Китай активізувався у питанні російсько-українського врегулювання. Однак ситуація виглядає так, що це швидше вимушена реакція Пекіна на імпульси, що виходять від західних держав, відносинами з якими дорожить КНР. Поряд з цим, китайська дипломатія окреслила своє бачення того, на яких договірних засадах може закінчитися війна – і це «Мінськ – 2».

Західні вмовляння Пекіна

6-7 лютого міністр закордонних справ Швейцарії Іньяціо Кассіс у рамках свого азіатського турне (відвідав Індію, Південну Корею, Філіппіни) провів переговори у Пекіні. Спочатку відбулася його зустріч із заступником голови КНР Хань Чженом, а потім із міністром закордонних справ КНР Ван Ї. У центрі переговорів було російсько-українське мирне врегулювання. У публічному полі було озвучено, що Швейцарія звернулася до Китаю із проханням взяти участь у Глобальному саміті світу. У свою чергу, МЗС КНР заявило: «Китай готовий до взаємодії зі Швейцарією, щоб сприяти розвитку світового порядку у справедливому та раціональному напрямку». Також було наголошено, що сторони готові надавати підтримку ключовій ролі ООН у врегулюванні міжнародних питань, а також домовилися зміцнювати контакти та посилити координацію. Про обговорення російсько-української війни прямо не згадувалося.

Китайська делегація була змушена приділяти значну увагу темі російської агресії проти України під час Мюнхенської конференції з безпеки. На її полях Ван Ї озвучив таку обіцянку: «Китай не був ініціатором української кризи і не бере участі в ній. Однак це не означає, що ми сидітимемо склавши руки і спостерігатимемо за ним здалеку». І далі додав: «Чим раніше розпочнуться мирні переговори, тим менші втрати зазнає кожна із залучених сторін». Водночас відзначимо й явний сигнал Росії, яка в лютому активізувала риторику ядерних загроз, – Ван І підкреслив: «Ми чітко заявили всьому світу, що Китай не використовуватиме ядерну зброю проти держав, які її не мають. Ми також не будемо першими застосовувати ядерну зброю проти якоїсь країни, включаючи Україну». А далі нагадав, що найвище китайське керівництво виступає проти застосування ядерного арсеналу та розв’язання воєн за його допомоги.

На переговорах Ван Ї з держсекретарем США Ентоні Блінкеном, останній під час обговорення ситуації навколо України висловив стурбованість, що Китай підтримує російське вторгнення, зокрема у військово-промисловому комплексі. Сторони також обмінялися думками щодо Тайваню, Північної Кореї, Близького Сходу та боротьби з наркотиками. Крім того, за повідомленням західних ЗМІ, обговорили ризики у зв’язку зі створенням Росією ядерної космічної зброї та проведення ядерного вибуху на орбіті. Держсекретар зазначив, що Володимир Путін не вестиме переговори зі США, тому лідери Китаю (та Індії) повинні відмовити його від наміру, який може призвести до катастрофи.

Високий представник ЄС Жозеп Боррель на зустрічі з Ван Ї закликав Китай не підтримувати Росію у війні проти України та приєднатися до реалізації української «формули світу», а також взяти участь у Глобальному саміті миру у Швейцарії. Сторони також обговорили ситуацію на Близькому Сході та тайванське питання. Міністр закордонних справ Великобританії Девід Кемерон на зустрічі з Ван Ї переконував, що російська агресія проти України «загрожує заснованому на правилах міжнародному порядку». Поряд із цим він закликав Китай вплинути на Іран (і хуситів), щоб знизити напруженість у Червоному морі. Ван Ї провів переговори з канцлером Олафом Шольцем, на яких заявив, що КНР підтримує посилення ролі Німеччини у міжнародних та регіональних справах і готова спільно з ФРН забезпечувати більшу стабільність у світі. Після цього відбулася зустріч із головою МЗС Німеччини Анналеною Бербок, спектр обговорюваних тем було описано так: «від двостороннього та економічного співробітництва до глобальних питань, таких як безпека морських шляхів у Червоному морі та регіональна стабільність в Азії». Ван Ї обмінявся думками щодо ситуації навколо «України та Сектору Гази» з міністром закордонних справ Канади Мелані Жолі. Обговорення російсько-української війни Ван Ї з главою МЗС Польщі Радославом Сікорським було названо питанням, яке викликає взаємну стурбованість.

17 лютого відбулася зустріч Ван Ї з міністром закордонних справ Франції Стефаном Сежурне . Її головними темами стали російсько-українська війна, яка «загрожує міжнародній стабільності», а також «проблема клімату, що стосується всього людства». Зазначимо, що після Мюнхенської конференції Ван І здійснив візит до Угорщини, Іспанії, а потім до Парижа, де провів переговори з Еммануелем Макроном. Окремо відбувся «стратегічний діалог» Ван Ї із зовнішньополітичним радником президента Франції Еммануелем Бонне. Зазначимо і таку заяву Ван Ї: «Китай вважає Європу важливим полюсом і підтримує Європу у зміцненні її стратегічної незалежностіта взятті свого майбутнього та долі у власні руки». А за інформацією агентства France-Presse, у ході дискусії з французької сторони було висловлено думку «про значну роль, яку може зіграти Китай у врегулюванні конфлікту в Україні». Сторони висловили намір сприяти мирному врегулюванню в дусі міжнародного права.

23 лютого в Пекіні пройшли переговори Ван Ї з радником канцлера Німеччини із закордонних справ та політики безпеки Єнсом Плетнером. МЗС КНР повідомило: «Сторони обмінялися думками з міжнародних та регіональних питань, що становлять взаємний інтерес, у тому числі обговорили кризу в Україні та палестино-ізраїльський конфлікт».

«Човниковий» Мінськ-2

28 лютого МЗС КНР оголосило, що на початку березня спеціальний представник уряду Китаю у справах Євразії Лі Хуей здійснить другий раунд човникової дипломатії «для сприяння політичному рішенню української кризи». В рамках турне спочатку планується відвідати РФ (візит розпочався 2 березня), потім Брюссель, Париж, Берлін, Варшаву, Київ.

Західні країни загалом вітали цю ініціативу. Звернемо увагу, що напередодні оприлюднення інформації про турне Лі Хуейя , 27 лютого, у Шанхаї пройшли консультації помічника міністра закордонних справ Китаю, директора департаменту політичного планування Мяо Дею з начальником департаменту політичного планування Держдепартаменту США Салманом Ахмедом. «Сторони провели відвертий, глибокий та конструктивний обмін думками з питань зовнішньої політики та міжнародної ситуації, з гострих регіональних проблем та інших питань», – наголошується в заяві МЗС КНР. 28 лютого у Вашингтоні відбулася зустріч Е. Блінкена та міністра закордонних справ Республіки Корея Чо Тхе Йоль. На ній обговорили «побоювання щодо дедалі більш агресивних дій КНДР» та північнокорейські постачання боєприпасів Росії. При цьому військове-технічне співробітництво РФ і КНДР було названо «серйозною загрозою регіональної стабільності та глобального нерозповсюдження». Сторони також « обговорили побоювання щодо підтримки оборонно-промислового комплексу Росії з боку КНР » та зазначили, що мають намір « надавати подальшу підтримку Україні ».

Нові моменти пролунали у заяві постійного представника Китаю в ООН Чжана Цзюня на засіданні Ради безпеки ООН 12 лютого: він закликав реалізувати Мінські угоди, підписані 2015 року (Мінськ-2). Дослівно Чжан Цзюнь заявив наступне: «Дев’ять років тому сторони українського конфлікту узгодили новий пакет Мінських угод, які були одноголосно схвалені Радою Безпеки та визнані всіма сторонами основним політичним документом для врегулювання проблеми на сході України. Цей документ має обов’язкову юридичну силу і заслуговує на повне і реальне виконання його положень усіма зацікавленими сторонами». Очевидно, тут видно китайське бачення моделі мирного врегулювання: повернення на особливих умовах ОРДЛО та інших окупованих материкових українських земель, але винесення за дужки (а фактично залишення за Росією захопленого Кримського півострова).

Теплий вітерець з Пекіну?

Китайська сторона зробила компліментарний жест до України: 8 лютого CEC («Китайський освітній канал») оприлюднив телевізійне інтерв’ю посла в КНР Павла Рябікіна. Питання китайської журналістки були досить позитивними, крім теми санкцій проти китайських компаній. Щодо змістовної частини інтерв’ю, то звернемо увагу на те, як П. Рябікін описав очікування Києва від Пекіна: «У нас була одна телефонна розмова наших президентів та Сьоме засідання Підкомісії з питань торговельно-економічного співробітництва Комісії зі співробітництва між урядом України та урядом КНР. Більше – жодних контактів. Тобто не проходить більше жодних візитів. І це говорить про те, що ми зараз перебуваємо на рівні, коли наші стосунки, якщо не заморожені, перебувають на дуже тихому вогні. Я дуже сподіваюся, що у 2024 році ми матимемо більшу кількість та кращу якість двосторонніх контактів, які відбуватимуться. Дуже хотілося б цього року провести двосторонні політичні консультації. Я дуже сподіваюся, що керівництво МЗС матиме більше часу для спілкування зі мною, бо досі я ще не мав можливості спілкуватися з керівництвом МЗС Китаю. Сподіваюся, що щось зміниться на краще у цьому випадку».

На полях Мюнхенської конференції з безпеки пройшла зустріч Дмитра Кулеби з Ван Ї. Український міністр повідомив, що метою переговорів було «обговорити двосторонні відносини, торгівлю та необхідність встановлення справедливого та сталого миру в Україні». І далі зазначив: «Я поінформував міністра закордонних справ Ван Ї про бачення України майбутнього Глобального саміту миру у Швейцарії. Ми погодилися з необхідністю підтримувати українсько-китайські контакти на всіх рівнях та продовжувати діалог». У свою чергу, Ван Ї, зазначивши, що КНР не постачає летальну зброю до Росії, наголосив: «Незалежно від того, як зміниться міжнародна ситуація, Китай сподівається, що китайсько-українські відносини розвиватимуться нормально і продовжуватимуть приносити користь двом народам». Згідно з повідомленням МЗС КНР, Ван Ї пообіцяв: «Ми продовжуватимемо грати конструктивну роль у припиненні війни та якнайшвидшому відновленні миру. Навіть якщо є лише проблиск надії на світ, Китай не відмовиться від своїх зусиль».

Москва мріє про «глобальну більшість»

8 лютого відбулися перші у 2024 р. телефонні переговори глав КНР та РФ. Згідно з протокольними повідомленнями, Сі Цзіньпін і В. Путін, окрім новорічних привітань, підбили підсумки розвитку російсько-китайського «всеосяжного партнерства та стратегічної взаємодії за останній період» і «висловили взаємну зацікавленість у подальшому просуванні співробітництва в усіх напрямках, включаючи енергетику, фінанси та транспорт, промисловість та сільське господарство, гуманітарні та спортивні обміни». Крім того, з обох сторін була підтверджена готовність нарощувати зовнішньополітичну координацію в рамках ООН, БРІКС, ШОС тощо. Серед обговорюваних регіональних проблем згадано ситуацію на Близькому Сході (підкреслено, що «підходи Росії та Китаю на користь політико-дипломатичного врегулювання палестинської проблеми у загальновизнаних міжнародно-правових рамках повністю збігаються»), обстановка в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні (була згадана тайванська проблема, але не була згадана корейська), а також «нинішня ситуація » навколо України. До речі, звернемо увагу на збіг: приблизно з першої декади лютого було припинено північнокорейські постачання боєприпасів до Росії. Питання, чи є в цьому роль Китаю, залишається відкритим.

Згідно з China Central Television, Сі Цзіньпін сказав В. Путіну, що Китай і Росія повинні підтримувати тісне стратегічне співробітництво, спільно працювати, щоб захистити свій суверенітет, безпеку та інтереси розвитку. Помічник російського президента Юрій Ушаков повідомив, що телефонна розмова тривала годину і пройшла у «теплій, дружній атмосфері». При цьому він акцентував увагу: «З обох сторін наголошено, що співпраця між нашими країнами носить дружній, добросусідський характер і є, безперечно, взаємовигідною. Принципово важливо, що Москва та Пекін надають взаємну підтримку з ключових питань, що стосуються національних інтересів один одного». Сі Цзіньпін також побажав В. Путіну успішного проведення у Росії виборів глави держави у березні 2024 р.

Російські офіційні спікери оцінюють поточну динаміку та перспективи співпраці з КНР виключно у позитивному світлі. 14 лютого Сергій Лавров у ході урядової години в Держдумі заявив, що Росія має намір розвивати всеосяжне стратегічне партнерство з Китаєм і розглядає роботу в даному напрямку як найважливіше завдання, додавши, що російсько-китайське партнерство «грає стабілізуючу роль у світових справах». А посол РФ у КНР Ігор Моргулов навіть заявив, що Росія та Китай грають в одній потужній команді, яка називається «глобальна більшість»: «Китайські друзі останнім часом використовують дуже часто термін глобальний Південь. Ми теж використовуємо цей термін, але, на мою думку, правильна назва цієї команди – глобальна більшість. І ми члени цієї команди».

16 лютого Москву для участі у форумі «За свободу націй!» (організатор – «Єдина Росія») відвідав завідувач міжнародного відділу ЦК КПК Лю Цзяньчао. У своєму виступі він наголосив: «Колоніалізм посилює свою практику все новими методами. Деякі країни грубо втручаються у внутрішні справи, інтереси інших, провокують кольорові революції, нав’язують політичний устрій іншим країнам». При цьому він розкритикував ідеологічну «одержимість просуванням так званих універсальних цінностей під маркою демократії, свободи та прав людини». У рамках цього заходу Лю Цзяньчао провів зустріч із головою «Єдиної Росії», заступником голови Ради безпеки РФ Дмитром Медведєвим (подробиці переговорів не наводяться). До речі, Д. Медведєв також провів зустріч із відповідальним секретарем Пхеньянського міського комітету Трудової партії Кореї, кандидатом у члени Політбюро ЦК ТПК Кім Су Гілем. Загалом російські ЗМІ повідомляли, що у форумі взяли участь представники більш ніж 50 країн. Очевидно, це пробний шар для протидії українським ініціативам міжнародних консультацій навколо «формули миру» та Глобального саміту миру.

26-27 лютого в Москві з візитом перебував заступник міністра закордонних справ Китаю Сунь Вейдун. На зустрічі із С. Лавровим він заявив, що Китай і Росія повинні відігравати «велику роль як якоря стабільності в мінливих обставинах століття». У повідомленні китайського МЗС зазначалося, що переговори Сунь Вейдуна в Москві також включали питання щодо ШОС та Азіатсько-Тихоокеанського співробітництва двох країн. А далі констатувалося: «Китай Росія в ході зустрічі обмінялися думками щодо війни в Україні та ситуації на Корейському півострові, а також з інших міжнародних та регіональних питань».

Говорячи про взаємодію у військовій сфері, відзначим, що 2 лютого у Пекіні у міжвідомчому форматі пройшли російсько-китайські консультації, присвячені військовому застосуванню технологій штучного інтелекту (ШІ). У повідомленні МЗС РФ зазначалося: «Проведено розгорнутий обмін оцінками ситуації у цій галузі. Обговорено доктринальні настанови та ініціативи Росії та Китаю, пов’язані із застосуванням технології ШІ у військових цілях. Особливу увагу було приділено координації дій у Групі урядових експертів держав – учасниць Конвенції про “негуманну” зброю щодо смертоносних автономних систем озброєнь». У відомстві зазначили, що зустріч підтвердила близькість російських та китайських підходів до проблематики військового застосування ШІ.

5 лютого головнокомандувач ВМС Ірану Шахрам Іран заявив, що Іран, Китай і Росія до кінця березня проведуть спільні військово-морські навчання, з метою «забезпечення безпеки в регіоні». Варто зазначити, що подібні тристоронні навчання проходили й у березні 2023 р.

Лукашенко став східним астрологом

Олександр Лукашенко був змушений нагадувати про себе Сі Цзіньпіну привітанням зі Святом Весни, в якому згадував і «великий прапор соціалізму з китайською специфікою», і «багатовікові парадигми», і «нові стратегічні пріоритети». Він також зробив такий «астрологічний прогноз»: «Заступництво Дракона традиційно обіцяє найкращі часи для прийняття мудрих, далекоглядних та сміливих рішень». Прагматичнішою була така теза про перспективи відносин двох країн: «Однією з ключових наділів на майбутнє стане затвердження плану розвитку прикладного білорусько-китайського співробітництва до 2030 року в рамках домовленості лідерів двох країн». І далі уточнив: «Ми готові запропонувати низку нових напрямів у контексті становлення Білорусі як важливого інвестиційного майданчика КНР у регіоні».

12 лютого відбулися переговори міністра закордонних справ РБ Сергія Алейника з послом КНР Се Сяоюном. Обговорили «актуальні питання білорусько-китайської співпраці та план заходів двостороннього характеру на 2024 рік». Окремо наголосили на «важливості підготовки проекту плану розвитку прикладної співпраці Білорусі та Китаю до 2030 року, поглиблення технологічної та інвестиційної кооперації, регіонального співробітництва, реалізації гуманітарних ініціатив». Сторони також торкнулися теми взаємодії в рамках міжнародних організацій. На зустрічі було наголошено на готовності китайської сторони продовжувати надавати підтримку Мінську в питаннях підготовки вступу Білорусі до ШОС як повноправного члена, а також просування заявки РБ до БРІКС.

Офіційний Мінськ приділяв значну увагу розвитку логістики на китайському напрямі. Посол Білорусі в РФ Дмитро Крутой розповів, що йому поставлене завдання використовувати переваги порту Мурманська та Північного морського шляху для доставки білоруських вантажів до Китаю: «Скорочення термінів та безпека цього логістичного маршруту очевидні. Самі росіяни наразі його активно починають використовувати. Китайські логістичні компанії починають його теж дуже активно освоювати, тому важливо зараз не прогаяти момент, вбудуватися в цей процес. Такі плани у нас є, я думаю, у першому півріччі ми за мурманськими варіантами вже остаточно визначимося». В іншому своєму спілкуванні зі ЗМІ Д. Крутой наголосив навіть на готовності РБ брати участь у програмі будівництва атомного флоту, який забезпечуватиме відповідну навігацію у складних погодних умовах на Північному морському шляху. Це він пояснив як інтересів до цього маршруту Китаю, так і проблемами в Червоному морі та в Суецькому каналі.

Володимир ГОЛОВКО, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України

Джерело: «Українська лінія»